Археологи виявили 3500-річну військову фортецю із зигзагоподібною стіною на півночі Синайської пустелі в Єгипті, недалеко від узбережжя Середземного моря. Про це пише Live Science.
Зазначається, що форт напрочуд добре зберігся, у ньому навіть збереглися залишки печей і шматок скам'янілого тіста, який солдати фортеці так і не змогли з'їсти.
Артефакти з фортеці площею близько 0,8 гектара дають змогу припустити, що її, можливо, побудували за часів правління Тутмоса I (близько 1504-1492 років до н.е.), йдеться в заяві Міністерства туризму і старожитностей Єгипту. Тутмос I був фараоном, який розширив кордони Єгипетської імперії до території сучасної Сирії, що допомагає пояснити місце розташування фортеці.
Цікаво, що фортеця була виявлена в Телль-ель-Харубі, археологічній пам'ятці, розташованій недалеко від стародавньої військової дороги, відомої як "Шлях Гора" або "Військова дорога Гора" на честь єгипетського бога неба і війни з головою сокола. Ця дорога проходила через північну частину Синайської пустелі, з'єднуючи дельту Нілу з іншими частинами Східного Середземномор'я. У заяві сказано, що на залишках цієї стародавньої дороги раніше були виявлені інші фортеці.
Одна зі стін, розташованих усередині фортеці, має зиґзаґоподібний візерунок, вона проходить з півночі на південь і розділяє частину західної частини, яка використовувалася як житлова зона.
"Зигзагоподібний візерунок допоміг зміцнити стіну і знизити вплив вітрової та піщаної ерозії", - повідомив Хешам Хусейн, заступник міністра археології Нижнього Єгипту і Синаю Міністерства туризму і старожитностей Єгипту, який очолював групу, що проводила розкопки.
За його словами, у деяких зовнішніх нішах були невеликі печі, які, ймовірно, використовували "для повсякденних господарських потреб усередині фортеці". Саме тут, поруч з однією з печей, команда виявила скам'яніле тісто.
Відомо, що велика фортеця добре охоронялася. До теперішнього моменту археологи виявили у фортеці 11 оборонних веж, і в деяких із них виявлено "фундаментні поклади" з керамічного посуду, зариті там ще на початку будівництва. На деяких із них вибито ім'я Тутмоса I. У Стародавньому Єгипті фундаментні поклади зазвичай закопували як ритуальні підношення під час будівництва нових споруд.
З огляду на її розміри, в ній мала перебувати велика кількість воїнів. Хусейн сказав:
"Враховуючи комори, двори та інші приміщення, ми оцінюємо чисельність гарнізону, ймовірно, від 400 до 700 воїнів, а в середньому близько 500".
Усередині фортеці археологи виявили житлові приміщення для воїнів і вулканічну породу з Егейських островів, яку, можливо, використовували для будівництва. Команда шукає поблизу порт, який міг забезпечувати гарнізон.
"Відкриття цього форту дуже хвилююче... Новий форт і раніше виявлений форт у Телль-ель-Борзі є частиною військової дороги з Єгипту до Ханаану, яка забезпечувала контроль Єгипту над східним узбережжям Середземномор'я впродовж більшої частини чотирьох століть", - сказав Джеймс Гоффмаєр, археолог і професор Міжнародного університету Трініті, який розкопав іншу фортецю в Синайській пустелі на місці Телль-ель-Боргу, але не брав участі в новому відкритті.
Він розповів, що Єгипет контролював узбережжя Ханаану більшу частину періоду Нового царства, який тривав приблизно з 1550 по 1070 рік до н.е.
"Висновок про те, що нещодавно виявлена фортеця, ймовірно, була побудована за наказом Тутмоса I, важливий, оскільки він підтверджує давню точку зору про те, що він був батьком єгипетської імперії в Західній Азії і що він, імовірно, зіграв ключову роль у створенні цієї оборонної системи, до якої наступні царі додали нові фортеці", - заявив Гоффмаєр.
Грегорі Мамфорд, єгиптолог і професор антропології Університету Алабами в Бірмінгемі, який не брав участі в розкопках, розповів, що дослідження на цьому місці "значно розширять наше розуміння характеру захисту північно-східного Синаю раннім Новим царством Єгипту вздовж "Шляхів Гора" і дадуть змогу краще зрозуміти, як Єгипет охороняв свій східний кордон.
Новини археології
Раніше археологи виявили у Верхній Баварії римський курган віком 2000 років, що пролило нове світло на історію Ретії, давньоримської провінції на півдні Німеччини.
Він являє собою поєднання римських і кельтських традицій, хоча, судячи з усього, ця похоронна пам'ятка, яка, можливо, належала знатній, хоча й невідомій знаті, була символічним жестом, який викликає інтригу та розкриває рідко зустрічаючийся фрагмент римського життя.
