Харків. 8 травня. УНІАН. Понад дві третини громадян України (68,5%) вважають День Перемоги великим святом, ще 21,3% опитаних вважають цей день звичайним святом.
Про це свідчать результати соцопитування, проведеного Центром Разумкова, які агентству УНІАН передав директор соціологічної служби центру Андрій БИЧЕНКО.
За результатами опитування, не вважають День Перемоги святом 8,6% громадян України. Число тих, хто вважає цей день великим святом, незначною мірою зменшилося порівняно з 2003 роком (71,7%).
Найбільшим святом цей день є для людей старшого покоління: серед респондентів, старших 60 років, великим святом цей день вважають 78,9%, а серед опитаних у віці 50-59 років – 75,1%. У молодших вікових групах кількість тих, хто вважає 9 травня дійсно великим святом, дещо знижується і найнижчою є у групі віком 18-29 років, де День Перемоги дійсно великим святом вважають 57,5% опитаних.
Серед регіонів України вирізняється західний регіон, де День Перемоги великим святом назвали 27,6% опитаних, а 30,2% респондентів не вважають цей день святом. У решті регіонів великим святом День Перемоги вважають 77-82%.
Майже дві третини опитаних (64,6%) війну проти фашизму схильні називати “Велика Вітчизняна війна” і близько чверті (26,2%) називають цю війну Другою світовою. Інші відповіді дали 5,2% респондентів, решта вагалися з відповіддю. Порівняно з квітнем 2003 року відповіді респондентів майже не змінилися.
Найбільше схиляються до назви «Велика Вітчизняна війна» опитані віком старше 50 років (68,2%), найменше – представники вікової групи 18-29 років, де Великою Вітчизняною цю війну називають 59,4%, а Другою світовою – 30,1%.
Серед регіонів України вирізняється західний регіон, де війну проти фашизму Великою Вітчизняною називають 39,0% респондентів, а Другою світовою – 39,5%. У решті регіонів понад дві третини називають цю війну Великою Вітчизняною.
Респондентам також ставили питання: «Протягом двадцятого сторіччя в історії України було багато подій, коли українці масово знищували один одного: це Перша і Друга світові війни, громадянські війни, політичні репресії. Як Ви вважаєте, який з наведених шляхів рішення взаємних образ є кращим?».
Дещо менше половини опитаних (46,2%) обрали відповідь «Потрібно примиритися і вважати, що не було ні правих, ні винних». Водночас більше третини респондентів (35,8%) вважають за потрібне, щоб винні обов`язково були покарані, навіть через багато років. Решта опитаних вагалися з відповіддю.
Порівняно з квітнем 2003 року чисельність прихильників думки про те, що винні обов’язково мають бути покарані, зросла з 19,6% до 35,8%. Водночас, чисельність прихильників протилежної думки знизилася з 65,3% до 46,2%, що може свідчити про зменшення популярності ідеї толерантного ставлення до політичних опонентів.
На думку А.БИЧЕНКА, однією з головних причин таких змін є нетерпиме ставлення провідних політиків до своїх опонентів, яке вони демонструють публічно, а також політизація і радикалізація ставлення до історії з боку політиків.
У відповідях на це питання, як і на попередні, простежується вікова залежність. Так, у наймолодшій віковій групі (18-29 років) 48,3% вважають, що потрібно примиритися, і лише 29,6% підтримують протилежну точку зору. У старшій віковій групі (60 років і старше) доцільність примирення визнають 43,8% опитаних, а 44% наполягають на тому, що винні обов’язково мають бути покарані, навіть через багато років.
Серед регіонів вирізняється південний регіон, де більше половини опитаних (56,6%) вважають, що навіть через багато років потрібно шукати винних, і трохи менше чверті (23,6%) підтримують варіант примирення.
У решті регіонів близько третини опитаних вважають, що необхідно покарати винних. Варіант примирення підтримали від 42,9% у західному регіоні до 55,2% у східному.
Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 4 по 8 квітня 2009 року в усіх регіонах України. Опитано 2010 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
