В той же час, згідно з опитуванням, не згодні з такою думкою 27% \ фото УНІАН

49% жителів Донбасу вважають Росію стороною конфлікту на сході України.

Читайте такожМайже дві третини киян підтримують вступ України до ЄС – опитування

Такі результати регіонального дослідження громадської думки, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва на початку листопада минулого року на контрольованій території в Донецькій та Луганській областях, оприлюднили сьогодні під час круглого столу в Києві.

Відео дня

В той же час, згідно з опитуванням, не згодні з такою думкою 27%, а ще 24% не відповіли на це запитання.

Як зазначив аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» Сергій Шаповалов, в той же час результати загальнонаціонального дослідження проведено з 19 по 25 грудня в усіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей, показало, що 71% вважає, що нині триває війна України з Росією, 14% так не вважають, а решта - не визначились.

«Бачимо дуже великий розрив між загалом Україною і Донбасом, але що дуже важливо, то це регіональні відмінності всередині країни. До прикладу, у західному регіоні 91% громадян, абсолютна більшість вважають, що зараз триває війна, а в східному регіоні – 47%», - сказав він.

За даними опитування в центральному регіоні, 79% респондентів вважають, що йде війна з Росією, а на півдні таку думку поділяють 62%. Майже кожен п’ятий у цих регіонах не визначився із відповіддю на дане запитання.

Згідно з результатами регіонального дослідження, третина (33%) жителів Донбасу переконані, що Росія постачає зброю «ДНР» та «ЛНР», 27% – що Росія контролює усі політичні та військові дії «самопроголошених республік», 23% – що російська армія воює на боці «ДНР/ЛНР», а ще 24% відзначили гуманітарну допомогу Росії Донбасу.

Загальнонаціональне дослідження засвідчує, що майже 70% громадян України погоджуються з думкою, що заради миру на Донбасі варто йти на компроміси з Росією та «самопроголошеними республіками», проте лише 16% згодні на будь-які компроміси. При цьому, силовий варіант розв’язання конфлікту підтримують 17% українців.

Серед мешканців Донбасу значно вища готовність йти на будь-які компроміси заради миру (46%), а також менша підтримка силового вирішення конфлікту (10%).

Шаповалов зазначив, що є різниця між результатами опитування, проведеними загалом по Україні і конкретно у Донецькій та Луганській області. За його словами, це можна пояснити близьким місцем проживання людей до зони війни. Так, загалом по Україні, більшість громадян вважають неприйнятними можливі компроміси, які обговорюються в публічному просторі та передбачені Мінськими домовленостями. Він зазначив, що для жителів Донбасу, а також південного та східного регіонів України більш прийнятними є надання ОРДЛО «особливого статусу», надання російській мові статусу державної, ухвалення закону про нейтральний та позаблоковий статус України та відновлення шляхів сполучення і торгівлі з окупованими територіями.

В той же час найменш прийнятними і для мешканців Донбасу, і для громадян України загалом є проведення виборів на умовах бойовиків, амністія всіх учасників бойових дій проти українських військ та формування силових органів ОРДЛО лише з місцевих представників.

За даними дослідження, більшість українців вважають, що найбільш ефективними заходами для досягнення миру є відновлення нормального життя на звільнених територіях (30%) та міжнародний тиск на Росію (32%). Для мешканців Донбасу основним і фактично безальтернативним шляхом встановлення миру є відновлення нормального життя на контрольованих Україною територіях (48%). Серед них значно менше (18%) розглядають тиск на Росію у вигляді санкцій як необхідний крок до миру.

Порівняно з настроями в Україні, на Донбасі більше віддають перевагу таким заходам, як надання окупованим територіями «особливого статусу» в межах України (24%) та надання російській мові статусу державної (19%). Громадяни регіону також частіше, ніж громадяни України загалом, вважають доречними такі заходи соціально-гуманітарного характеру, як спрощення перетину лінії розмежування, соціальні виплати мешканцям окупованих територій та торгівлю з цими територіями.

Результати опитування також свідчать, що близько половини громадян як загалом в Україні, так і на українському Донбасі віддають перевагу поверненню окупованих територій на довоєнних умовах. Ще близько 20% українців і 28% мешканців Донбасу бачать їх у складі України, але більш самостійними від центрального уряду. Слід акцентувати, що незалежність цих територій чи приєднання їх до Росії не підтримують ані на Донбасі, ані загалом в Україні. На Донбасі лише 1,7% хотіли бачити «ДНР» та «ЛНР» незалежними державами і ще 1,6% – у складі Росії.

Втім, імовірність повернення окупованих територій мешканці Донбасу оцінюють неоднозначно: 25% вірять у повернення протягом найближчих п’яти років, ще 25% – у віддаленій перспективі, а 17% взагалі вважають неможливим повернення ОРДЛО до України.

Ймовірність введення миротворчих сил ООН на окуповані території найбільше підтримують у західному (73%) та центральному (66%) регіонах і значно менше у південному (50%), східному (23%) регіонах та на Донбасі (30%). Проте у разі введення миротворчих сил більшість громадян погоджуються з думкою про те, що миротворці мають розташовуватися на всіх окупованих територіях аж до кордону з Росією, а не лише на лінії зіткнення.

Довідка. Загальнонаціональне дослідження проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 19 по 25 грудня 2018 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2017 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Фінансування загальнонаціонального опитування здійснене в рамках проекту МАТРА Посольства Королівства Нідерландів.

Регіональне дослідження громадської думки в Донецькій та Луганській областях (на контрольованій Україною території) Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва (із залученням мережі фірми «Ukrainian Sociology Service») провели протягом 1–11 листопада. Загалом у кожній з областей було опитано по 500 респондентів за вибіркою, що репрезентує доросле населення областей (за винятком окупованих територій). Теоретична похибка вибірки не перевищує 3,5%.