Крючкова арештували на 45 днів \ УНІАН

Солом'янський районний суд міста Києва обрав запобіжний захід колишньому народному депутату України, екс-голову правління ПрАТ «ХК «Енергомережа» Дмитру Крючкову у вигляді тримання під вартою 45 діб з альтернативою застави у 7 млн грн.

Читайте такожМахінації в енергетиці: скандального екс-нардепа Крючкова екстрадували в Україну

Як передає кореспондент УНІАН, після понад чотири годин перебування в нарадчій кімнаті суддя Максим Вишняк виніс рішення, яким частково задовольнив клопотання прокурорів САП.

“Застосувати до Крючкова запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Київському СІЗО терміном на 45 діб. Строк тримання під вартою Крючкова рахувати з моменту його затримання з 18.04 15 квітня. Строк дії ухвали закінчується 29 травня. Визначити заставу 7 млн 11 тис. грн”, - сказано в ухвалі суду.

Крім того, суд зобов’язав Крючкова здати закордонні паспорти у разі внесення ним застави, а також якщо він вийде із СІЗО під заставу, на нього одягнуть електронний браслет.

Дане рішення може бути оскаржено в Київському апеляційному суді впродовж 5 днів.

Як повідомляв УНІАН, 29 березня журналісти програми "Схеми. Корупція в деталях" оприлюднили розслідування, в якому стверджувалося, що близький соратник та бізнес-партнер президента Петра Порошенка Ігор Кононенко причетний до розкрадань коштів в енергетиці. Як йдеться у розслідуванні, журналістам вдалося отримати записи телефонних розмов фігуранта справи, екс-депутата Дмитра Крючкова. З розслідування "Схем" не зрозуміло, як аудіозаписи потрапили до журналістів. За їхніми словами, на автентичність їх перевірили експерти у США. Експертиза, за їхніми словами, довела високу ймовірність справжності голосів.

15 квітня детективи Національного антикорупційного бюро України затримали підозрюваного у завданні збитків державі на суму понад 346 млн грн Крючкова в аеропорту «Бориспіль». Процедура екстрадиції тривала з квітня 2018 року.

За даними НАБУ, упродовж 2015-2016 років ПрАТ «ХК «Енергомережа» уклало договори про відступлення права вимоги за електроенергію, яку ВАТ «Запоріжжяобленерго» поставляло низці промислових підприємств. У результаті цього гроші за спожиту електрику надходили не ДП «Енергоринок» і ВАТ «Запоріжжяобленерго», а ПрАТ «ХК «Енергомережа».

Розслідування триває від грудня 2015 року. У вчиненні злочину слідство підозрює двох осіб.

Згідно з рослідуванням САП, заволодіння коштами відбувалося шляхом укладання за згодою постачальників електричної енергії угод про переведення боргу від споживачів електричної енергії до нового боржника та договору на постачання природного газу для вироблення електричної енергії на умовах передоплати.

У прокуратурі повідомляли, що отримані відповідно до угод та договору кошти Крючков використав на власний розсуд, легалізувавши здобуті злочинним шляхом гроші.

Крючков обирався народним депутатом України Верховної Ради п’ятого скликання від «Блоку Юлії Тимошенко», був членом комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.