Близький соратник та бізнес-партнер президента Петра Порошенка Ігор Кононенко причетний до розкрадань коштів в енергетиці.
Як йдеться у новому розслідування програми "Схеми. Корупція в деталях", журналістам вдалося отримати записи телефонних розмов фігуранта справи екс-нардепа Дмитра Крючкова, слідство щодо якого вже проводило кілька років тому Національне антикорупційне бюро. З розслідування "Схем" не зрозуміло, як аудіозаписи потрапили до журналістів. За їхніми словами, на автентичність їх перевірили експерти у США. Експертиза, за їхніми словами, довела високу ймовірність справжності голосів.
Аудіоматеріали стосуються періоду весни-літа 2015 року. У них присутній Дмитро Крючков – екс-нардеп, який був членом комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, та підприємець. У квітні 2018 його затримали у Німеччині. У НАБУ його підозрюють у розтраті коштів "Запоріжжяобленерго". Крючков був оголошений у розшук ще 2016 року. У 2014-му він став керівником приватної компанії "Енергомережа". І вже за рік вона взяла під контроль роботу кількох обленерго, зокрема в Харкові, Запоріжжі та Черкасах.
На одному із записів близький соратник президента Ігор Кононенко цікавиться перебігом розрахунків Крючкова з державою.
Кононенко: Ти скажи мені, а коли ти плануєш це саме – по Харкову "згорнутися"?
Крючков: Два тижні. Дедлайн – два тижні.
Кононенко є заступником голови фракції БПП у Верховній Раді і членом комітету парламенту з питань паливно-енергетичного комплексу.
В Україні нараховується 25 обленерго, майже всі вони повністю перейшли у приватні руки, але контрольні пакети шести з них - належать державі. Журналісти зазначають, що у 2015 році зокрема контроль над "Запоріжжяобленерго" здійснювали міноритарні акціонери – брати Суркіси, які володіють ФК "Динамо".
Тоді власник "Енергомереж" Крючков працював на братів Григорія та Ігоря Суркісів, одночасно контактуючи з Кононенком. Зокрема 19 квітня 2015 року Крючков звітував Кононенкові, як зірвати збори акціонерів "Запоріжжяобленерго", призначені на 21 квітня, для того, щоб на засіданні не змінили його керівника.
"Ми вже знайшли і реєстр, і реєстратора… у вівторок за будь-якої погоди нічого не відбудеться", - сказав Крючков у телефонній розмові, оприлюдненій «Схемами».
Як нагадують журналісти, під час засідання в той день планувалося припинити повноваження керівника обленерго Ігоря Корніленкова, і цьому намагалися запобігти Крючков і брати Суркіси за сприянням Кононенка. Їхня зацікавленість полягала в реалізації корупційної схеми, яка згодом нанесла "Запоріжжяобленерго" півмільярдні збитки.
"Ще в 2015 році "Запоріжжяобленерго" погодилось, що великі місцеві промислові підприємства платитимуть за вже поставлену електроенергію – приватній компанії Крючкова "Енергомережа". А ця фірма своєю чергою мусить віддати гроші постачальнику. На ці нехитрі тристоронні договори пішли такі заводи олігархів: "Запорізький титано-магнієвий комбінат", "Дніпроспецсталь" і "Запорізький завод феросплав". От тільки гроші за електроенергію "Запоріжжяобленерго" від Крючкова так і не дочекалось. Таким чином тільки у 2015 році напівдержавне підприємство недоотримало півмільярда гривень", - йдеться у розслідуванні.
Офіційне слідство встановило, що частина одержаних від цих підприємств грошей переводилася у готівку – очевидно, аби розподілитись між різними учасниками корупційної схеми. І судячи з отриманих «Схемами» розмов, Крючков регулярно дає вказівки відвозити різні суми грошей в офіс братам Суркісам.
Цю оборудку на "Запоріжжяобленерго" від 2015 року розслідують детективи НАБУ. Підозрюваних у справі двоє – сам Крючков і вже колишній керівник обленерго Ігор Корніленков, який, за даними детективів, переховується від українського правосуддя у Росії.
У Черкасах детективи НАБУ також виявили схему з виведення грошей – ідентичну до тієї, яка була ними розкрита у Запоріжжі. Причетні до неї згадані вище особи, а управляла "Черкасиобленерго" у 2015-му лояльна братам Суркісам Світлана Кузьмінська, яка тоді, за даними журналістів, була співмешканкою Дмитра Крючкова. Кузьмінська, Крючков та підприємство олігарха Фірташа "Азот", за інформацією слідства, домовились, що за поставлену електроенергію "Азот" розрахується з Крючковим. А той вже своєю чергою віддасть гроші обленерго. Так "Енергомережа" отримала майже 300 мільйонів гривень, але гроші обленерго не віддала.
Третій регіон – Харків. "Харківобленерго" – місцевий постачальник електроенергії, його чистий дохід у 2015 році склав майже 5 мільярдів гривень. Станом на 2015-й основними власниками «Харківобленерго» були Фонд державного майна та кіпрська фірма, що входить до бізнес-групи Костянтина Григоришина.
На весні 2015 року наглядова рада енергокомпанії призначає нового виконуючого обов’язки керівника – Володимира Яворського.
Для контролю за обленерго Крючков і його соратники прагнули поставити на підприємство лояльний до себе менеджмент – так само, як в Запоріжжі та Черкасах. У розслідуванні присутній аудіозапис, на якому Крючков телефонує людині, голос якої схожий на Ігоря Котвіцького – нардепа від "Народного фронту" й близького соратника міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, який, як наголошують журналісти, тоді грав в одній команді з Порошенком. В телефонній розмові Крючков заявив нардепу, що він особисто має намір говорити з очільником Харківщини – Ігорем Райніним, який після господарювання у регіоні став заступником глави Адміністрації президента.
"Телефоном Крючков не просто контактує з впливовими людьми з оточення президента і заручається підтримкою очільника Харківщини. Він запевняє: ситуація щодо "Харківобленерго" під контролем на рівні президента Порошенка", - стверджують журналісти.
Крючков: І ще важлива інформація.
Котвіцький: Так.
Крючков: У п’ятницю вночі були у «П».У «П».
Котвіцький: Так-так.
Крючков: Дав добро. Особисто.
Котвіцький: Ну чудово. Це як би тільки полегшить нам ситуацію і розуміння.
Крючков: Все, і контактна особа буде Ігор Кононенко.
Котвіцький: А все. Все я зрозумів.
Крючков: Губернатор знає.
Котвіцький: Все, він знає – це добре. Він знає його добре. Чудово. Тобто, Діма, ми зараз тоді в одному руслі говоримо. Тоді розуміння буде.
За одну з таких схем взялась розслідувати Нацполіція і оголосила підозру тодішньому керівнику «Харківобленерго» Володимиру Яворському, чиє ім’я часто з'являється в телефонних розмовах саме по Харкову.
Влітку 2018-го Яворський навіть отримав вирок – він відбувся одним мільйоном гривень застави та 119 тисячами гривень штрафу. Понад сто мільйонів виведених з підприємства коштів відшкодовані не були.
Самому Дмитру Крючкову вдалося втекти з України – спершу він виїхав у Росію, а потім, перебуваючи у розшуку, опинився у Німеччині, де був затриманий місцевою поліцією. Це означало старт процедури екстрадиції в Україну і в урядових кварталах заворушились – адже Крючков міг заговорити на допитах.
«Схемам» вдалося відшукали номер Світлани Кузьмінської – колишньої очільниці «Черкасиобленерго», яка мала близькі стосунки з Крючковим. Вона вважає, що Крючков фактично добровільно закрив себе у тюрмі: «Він був потрібен Україні, а тепер Україна його не забирає, – розповідає вона. – Тобто, він перебуває зараз поки під вартою, до середи адвокати чекають, так сказали: потім будемо подавати клопотання про те, щоб його випускали, оскільки він сам себе добровільно, виходить, закрив у тюрмі».
Проте свою можливу участь у схемах Крючкова та Суркісів Світлана Кузьмінська заперечує.
Детектив НАБУ Роман Войтюк називає суму заподіяних збитків, яка фігурує в провадженнях: «На даний час Національним бюро розслідуються кримінальні правопорушення, з яких вбачається, що Крючковим, а також іншими особами заподіяно збитків на загальну суму понад 1,4 мільярда гривень». І пояснює: «Крючков Дмитро Васильович діяв не одноособово, йому надавались вказівки іншими особами, і він ці вказівки виконував. На даний час ми встановлюємо всіх причетних осіб, у тому числі – які давали ці вказівки».
Як повідомляв УНІАН, наприкінці березня в американських ЗМІ з'явилася інформація про те, що ГПУ оголосила підозру найближчому оточенню президента України Петра Порошенка в махінаціях з бізнесменом-втікачем з оточення Януковича Сергієм Курченком на мільярди гривень. Зокрема, серед підозрюваних називалися екс-глава Адміністрації президента Борис Ложкін, чинний заступник глави Адміністрації президента Олексій Філатов і колишня глава Нацбанку Валерія Гонтарєва.
Пізніше заступник голови Департаменту міжнародно-правової співпраці в ГПУ, глава відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях Костянтин Кулик підтвердив інформацію, що з'явилася, про пред'явлення підозр найближчому оточенню Порошенка.
