ЗМІ розповіли, як шахрай Малиновський зміг уникнути покарання в Україні та виїхав до Франції / bihus.info

Розпорядження та підписи заступників генпрокурора України Дмитра Сторожука та Юрія Столярчука допомогли міжнародному шахраю Дмитру Малиновському інсценувати власну смерть та на певний час уникнути покарання. Малиновського затримали у Франції, де він вів розкішне життя в середньовічному замку.

Читайте такожЛуценко похвалився успіхами та розкритикував НАБУ за «нульові результати» (відео)

Про це йдеться у сюжеті проекту Bihus.info (“Наші гроші з Денисом Бігусом").

Зазначається, що на момент інсценування смерті Малиновський був основним підозрюваним у кількох кримінальних провадженнях. Перша справа стосувалась шахрайства з приватною фірмою одеситів, які, за версією слідства, нанесли шкоди потерпілим на суму понад 340 тисяч доларів. Розслідування вели з 2012 року. У 2014-ому Генпрокуратура звинуватила Малиновського ще й у фіктивному замінуванні суду та підробці документів.

Навесні 2015 року Малиновський провернув найбільшу свою аферу: пообіцяв сінгапурській фірмі Dreymoor Fertilizers Ltd поставити хімікатів виробництва ОПЗ на суму понад 12 мільйонів євро, однак забрав гроші і зник. Кримінальне провадження зареєстрували на початку 2016-го.

Між двома фінансовими аферами Малиновський інсценував власну смерть, підробивши відповідне свідоцтво. У документах йшлося, що Малиновський загинув 25 жовтня 2014 року на території Луганська.

Дані про смерть Малиновського з фальшивого свідоцтва не були внесені до державного реєстру, тож дружина і мати просили суд визнати факт смерті. 12 травня 2015 року суд задовольнив відповідний позов. Рішення ухвалила суддя Юлія Свячена.

Втім на початку 2016-го прокуратура разом зі слідчими Національної поліції провели обшук вдома у батьків Малиновського, вилучили техніку та сім-карти. На одному з телефонів було знайдено закриту абонентську групу, в якій Дмитро Малиновський спілкувався з батьками. Окрім повідомлень він надсилав відео і фото замку у Франції, який придбав у 2015-му через люксембурзьку фірму і який пізніше арештує французька влада.

У матеріалах слідства були й протоколи допиту свідків, які впізнали голос Малиновського на відео, що він надсилав батькам. А також свідки, які бачили Малиновського живим у Каннах. Із цими доказами  прокурори пішли до суду оскаржувати рішення першої інстанції про смерть підозрюваного.

Однак за тиждень до судового розгляду, 7 липня 2016 року, заступник Генерального прокурора Дмитро Сторожук змінив групу прокурорів у двух перших кримінальних провадженнях по Малиновському. Наступного ж дня кримінальне провадження за підозрою у підробці документів і фіктивному замінуванні суду взагалі закрили.

На засідання в Апеляційному суді м. Одеси про оскарження смерті Малиновського прийшов новий, нещодавно включений у прокурорську групу, працівник ГПУ Олександр Козуб, який відмовився оскаржувати факт смерті. Відмовлятись від Апеляційної скарги Козуб прийшов з довіреністю від іншого заступника Генерального прокурора України Юрія Столярчука.

За словами Олександра Журавльова, головуючого судді у тому судовому засіданні, якщо б Генеральна прокуратура не відмовилась від апеляції, рішення про смерть Дмитра Малиновського було б скасовано.

Цим подіям, як стверджується, передував лист-звернення на ім'я Юрія Луценка. Офіційно лист фігурував як анонімний, але направив його Генеральному прокурору народний депутат від БПП Володимир Ар’єв.

У листі стверджувалось, що Дмитро Малиновський не має відношення до кримінальних справ, які сфабриковані проти нього екс-регіоналами, а до того ж – він вже давно помер.

Цей лист від депутата був розписаний на заступника Генерального прокурора Дмитра Сторожука  06 червня 2016 року. Тобто, за місяць до зміни групи прокурорів, відмови оскаржувати факт смерті і закриття кримінального провадження по Малиновському.

За словами Ар’єва, з Дмитром Малиновським він декілька разів зустрічався у Стразбурзі у 2016-ому році: “Він приїжджав до мене кілька разів у Страсбург. Мені його представили як людину, яку, скажімо так, переслідують в Україні, і потім я вже дізнався, що це за людина, і перестав з ним спілкуватись. Уже мені сказали, що він аферист.”

З цих пояснень випливає, що депутат направив в ГПУ лист про смерть Малиновського після того, як особисто бачив його живим. Але тверджень з листа про смерть свого співрозмовника нардеп під час інтерв’ю не пригадав. Наступного ж дня Ар’єв озвучив журналістам трохи іншу версію.

Під час другого інтерв’ю депутат розповів, що Дмитро Малиновський представився йому іншою людиною - адвокатом Малиновського. А лист про смерть Малиновського нардеп переправив до ГПУ, бо повірив у логічно викладені факти у звернені.

Зрештою, Генеральна прокуратура оскаржила факт смерті Дмитра Малиновського тільки у серпні 2017 року. Тобто, аж через півтора роки після того, як на обшуках прокурори в перших справах знайшли беззаперечні докази того, що Малиновський живий.

Як повідомляв УНІАН, французька жандармерія за активної підтримки Європолу заарештувала Дмитра Малиновського 5 жовтня 2018 року.

Французька влада почала розслідування підозрілих операцій, пов'язаних з купівлею замку, який був куплений за 3 мільйони євро люксембурзькою компанією, кінцевим бенефіціарним власником якої був українець.

Малиновський вів у Франції розкішне життя. Зокрема – придбав замок, який раніше належав першому президентові Франції Саді Карно.

Тільки у день затримання було вилучено понад 4,6 мільйона євро, включаючи замок, вінтажний Rolls Royce Phantom і 3 твори мистецтва Сальвадора Далі.