Як передає кореспондент УНІАН, за цей законопроект за основу та в цілому проголосували лише 190 народних депутатів із 284 зареєстрованих у сесійній залі.
Після цього депутати двічі не змогли повернутися до розгляду цього законопроекту.
Як сказав після першого голосування голова фракції “Блок Петра Порошенка” Юрій Луценко, законопроект є юридично непідготовленим і не вводить механізм санкцій, а обіцяє “колись” ухвалити інший відповідний закон, яким вони вводитимуться.
“Давайте напишемо грамотний закон... А голосувати за гасла, по яких колись буде введено механізм, є політично неправильним, є юридично нікчемним”, - сказав він.
Читайте такожЯценюк просить Раду дозволити українській Феміді судити іноземні держави
Законопроект визначає націоналізацію майна в Україні держави-агресора та її резидентів як примусове вилучення об’єктів права власності держави-агресора та об’єктів права приватної власності її резидентів з мотивів суспільної необхідності на користь держави, в порядку, встановленому законом.
Підставою для такої націоналізації майна визначено прийняття Верховною Радою України у відповідності до Резолюції ГА ООН 3314 "Визначення агресії" від 14.12.1974 рішення про визнання іноземної держави державою-агресором.
Згідно із законопроектом, націоналізація об’єктів права власності в Україні держави-агресора здійснюється без наступного відшкодування вартості майна і майнових прав держави-агресора. Водночас, відшкодування вартості об’єктів права приватної власності резидентів держави-агресора здійснюватиметься після закінчення агресії, зафіксованого у відповідному міжнародно-правовому акті, на підставі двостороннього міждержавного договору.
Читайте такожРада заборонила пропаганду та символіку комуністів і нацистів
Згідно із запропонованою процедурою, рішення про націоналізацію майна приймається Верховною Радою України у формі спеціального закону, який вноситься Кабінетом міністрів України за попереднім погодженням Ради національної безпеки та оборони України протягом не більше ніж одного місяця з моменту виникнення відповідної підстави.
Законопроект також містить положення щодо об’єктів, щодо яких може бути прийняте рішення про націоналізацію; забезпечення збереження об’єктів націоналізації; переходу об’єктів націоналізації у власність держави; правового режиму націоналізованого майна; державного органу, уповноваженого в сфері націоналізації майна в Україні держави-агресора та її резидентів; гарантій захисту трудових прав працівників підприємств, що підлягають націоналізації; відповідальності за порушення законодавства про націоналізацію; вирішення спорів, що виникають у процесі націоналізації майна в Україні держави-агресора та її резидентів.
Як зазначається у законопроекті, рішення про націоналізацію на підставі і у порядку, встановлених цим Законом, може бути прийняте щодо об’єктів права власності – рухомого і нерухомого майна, коштів, вкладів у банках, цінних паперів та інших активів чи корпоративних прав, розташованих (зареєстрованих) на території України, що безпосередньо або через афілійованих осіб належать державі-агресору та її резидентам.
