Про це заявив голова Аграрної партії України Віталій Скоцик в ході круглого столу, присвяченого проблемним питанням українсько-польських відносин.
Читайте такожПорошенко і Дуда проводять переговори в форматі віч-на-віч – Цеголко
«Діалог між людьми відбувається кожен день, і на цьому рівні ми бачимо, що проблем немає. Але діалог має бути постійним як на рівні істориків, так і на рівні політиків. Дуже важливо, щоб спільна робоча група польського сейму і українського парламенту відновила свою роботу, свої засідання», - зазначив він.
За словами голови Аграрної партії, Україна і Польща зараз перебувають в умовах серйозних викликів в питаннях безпеки, що вимагає прийняття серйозних рішень на геополітичному рівні.
«Безпека як для Польщі, так і для України є абсолютним пріоритетом. Східний кордон України - це, по суті, східний кордон Європейського Союзу. Та ініціатива, яка висувалася попередніми президентами Польщі про створення поясу безпеки «Прибалтика - Польща - Україна» - це те, що для нас сьогодні надзвичайно важливо, враховуючи результати виборів в Америці, а також майбутні вибори у Франції, Німеччині та Австрії в наступному році. Загальні цілі повинні бути об'єднуючим фактором. Ми не захистимо наші кордони належним чином, якщо будемо мати слабку економіку. Тому Польща на сьогоднішній день максимально зацікавлена в економічно сильній Україні», - зазначив Скоцик.
Також голова Аграрної партії України підкреслив, що важливим інструментом поліпшення відносин між країнами може стати створення українсько-польського фонду, що фінансуватиме програми обміну для молоді, видавництво книг, виробництво фільмів та інші аспекти культурної взаємодії.
У свою чергу, народний депутат Микола Княжицький, який є членом українсько-польської робочої групи, зазначив, що політики обох країн повинні вести виключно професійну історичну дискусію, не перетворюючи трагічні сторінки історії камінь спотикання для майбутніх взаємин.
«Я б хотів, щоб наш діалог не зупинявся. Потрібно дозволити українцям вивчати свою історію, полякам - свою, проводити дебати, але політично рухатися вперед разом», - сказав депутат.
Як повідомляв УНІАН, 22 липня Сейм Польщі прийняв постанову, якою визнав події на Волині у 1943-45 роках, "геноцидом, скоєних українськими націоналістами проти жителів ІІ Речі Посполитої". Також Сейм встановив 11 липня національним днем пам'яті жертв цього геноциду».
В цьому році виповнюється 73-та річниця Волинської трагедії, що забрала життя десятків тисяч поляків і українців під час взаємних конфліктів на території нинішньої Західної України.
Українські та польські історики по-різному оцінюють причини і кількість жертв Волинської трагедії.
Українські історики вважають перебільшеними дані польських колег про загибель 100 тис. поляків, зазначаючи, що насправді цей конфлікт міг забрати життя максимум 30 тис. поляків. Крім того, вони звертають увагу на те, що українці теж гинули від рук поляків і історично доведеним фактом є те, що жорстокі вбивства польських громадян здійснювали співробітники радянського НКВС під виглядом ОУН-УПА.
