Прем`єр-міністр України Юлія ТИМОШЕНКО зізнається, що любить письменника Миколу Гоголя за те, що він у житті був звичайною людиною.
Про це йдеться в передмові Ю.ТИМОШЕНКО до українсько-російського видання «Всі твори. М.В.Гоголь. 200 років», яке було презентовано сьогодні в Києві.
«Я щиро люблю Гоголя за те, що в житті він був звичайною людиною. За те, що носив з собою в ресторан пляшку оливкової олії, привезеної з Італії, за те, що мріяв «перетворитися весь у величезний ніс», що вдихає аромати чудотворної весни, за те, що хотів пошити модний синій фрак із залізними гудзиками і просив товариша знайти кравця в Петербурзі… Люблю нашого Гоголя, який у всій українській, російській, а також і світовій літературі став найбільшим воїном проти вульгарності та неуцтва», - пише Ю.ТИМОШЕНКО.
Прем`єр також зазначає, що для неї М.Гоголь почався з «Вія». «З того самого жахливого кіношного «Вія», який показували в кінотеатрі в Дніпропетровську. Пам`ятаю, йти увечері додому після такого видіння було страшно навіть з мамою за руку», - пише вона в передмові до книжки.
Ю.ТИМОШЕНКО також згадує шкільні байки про те, що «Гоголь не помер, а заснув летаргічним сном, а його закопали живцем, а потім розкопали, а він перевернений у труні лежав”.
«Для нас, дітей, Гоголь із самого початку був «не як усі». Навіть його портрет у класі російської літератури зовсім не схожий на інших класиків – він був добрішим…», - пише Ю.ТИМОШЕНКО.
На її думку, М.Гоголь, незважаючи на ортодоксальне православ`я останніми роками його життя, багато в чому був язичницьким письменником, генієм Землі та Природи. «Нечисть» у творах Гоголя «ідеальна», як класифікація за Дарвіном або Ліннеєм. Саме тут, в Україні, на Полтавщині, серед казкових русалок, водяників і відьм-панночок народжувався великий Гоголь. У «Вечорах на хуторі біля Диканьки» він подарував росіянам дивовижну Україну, яка п`янить уяву. Сучасники писали, що після «Вечорів…» і «Тараса Бульби» все українське стало в Пітері модним, а демократична російська інтелігенція почала сприймати Україну не як південну околицю Російської імперії, а як окрему, самобутню гілку слов`янства», - пише вона.
«Спасибі Україні, що прийняла на світ, вигодувала материнським молоком, своєю водою, вигодувала своїм хлібом і вклала в душу Гоголя свою неповторну народну поетику, без якої не відбулася б велика, так до кінця і не розгадана таємниця «гоголівських арабесок». Спасибі Росії, що зрозуміла Гоголя, відчула та прийняла, обдарувала його такими сучасниками, вчителями та друзями, як Пушкін, Щепкін, Жуковський, Погодін, Плетньов, Аксаков, Анненков», - пише Ю.ТИМОШЕНКО в передмові до видання повного зібрання творів М.Гоголя.
