Агресивні заяви деяких представників угорської і румунської делегацій у Парламентській асамблеї Ради Європи можна розглядати як приховані територіальні претензії до України, а резолюція ПАРЄ, прийнята за ініціативи угорської і румунської делегацій, має подвійні стандарти.
Про це член української делегації у ПАРЄ, перший заступник голови Верховної Ради Ірина Геращенко написала на своїй сторінці у Facebook.
«Також їх риторика носить передвиборчий характер і направлена на мобілізацію власного електорату, аби показати, що румунські й угорські політики боряться за своїх співвітчизників в усіх куточках світу. Це нечесно - використовувати внутрішні електоральні теми для погіршення взаємин з найближчими сусідами», - зазначила Геращенко.
При цьому вона наголосила, що Україна залишається відкритою до діалогу.
«Ми готові обговорювати будь-які наші закони, бо вони європейські. І ми чекаємо транспарентності - аби й українська діаспора в сусідніх країнах мала право на вивчення української», - додала перший заступник голови ВР.
Також вона повідомила, що резолюція ПАРЄ з рекомендаціями Україні щодо закону про освіту в частині мов національних меншин, прийнята за ініціативи угорської і румунської делегації, має подвійні стандарти.
«Нам вдалося збити майже всі найодіозніші поправки, на жаль, не всі. Чекаємо висновки Венеціанської комісії і працюємо далі над реформуванням країни і над посиленням нашої єдності. Всередині країни і назовні», - зазначила Геращенко.
Як повідомляв УНІАН, сьогодні, 12 жовтня, у ПАРЄ ухвалили резолюцію з рекомендаціями Україні щодо закону про освіту в частині мов національних меншин.
У резолюції йдеться, що ПАРЄ стурбована новим освітнім законом України. Члени асамблеї звернули увагу, що деякі сусідні країни стверджували, що цей закон порушує права національних меншин і породжує чутливі юридичні питання щодо відповідності українській правовій системі.
ПАРЄ рекомендувала українській владі переглянути питання мов меншин у сфері освіти, «беручи за основу гнучку модель двомовної освіти для всіх осіб, які належать до «корінних народів України» і «національних меншин», щоб не було дискримінації».
Довідка УНІАН. 25 вересня президент України Петро Порошенко підписав закон «Про освіту», мовні положення якого (ст. 7 про мову освіти в Україні) викликали занепокоєння низки країн, зокрема Польщі, Румунії, Угорщини, Греції, Болгарії.
Новим законом в Україні вводиться 12-річна середня освіта, мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова - українська.
Порошенко доручив Міністерству закордонних справ і Міністерству освіти та науки провести з приводу цього закону необхідні консультації з європейськими партнерами, в тому числі з Радою Європи.
28 вересня міністр закордонних справ України Павло Клімкін направив ст. 7 закону «Про освіту» на розгляд Венеціанської комісії. Її висновки щодо закону будуть готові до грудня.
