Тижневик «Коментарі» визначив топ-десятку законотворчих нісенітниць квітня.
За версією видання, перше місце посів проект постанови «Про недопущення втручання та тиску дипломатичними представництвами, консульськими установами іноземних держав, представництвами міжнародних та іноземних організацій, зокрема з боку Світового банку, на Верховну Раду України, Кабінет міністрів України, інші центральні органи державної влади», запропонованої лідерами комуністів Петром СИМОНЕНКОМ та Адамом МАРТИНЮКОМ.
В одному з пунктів постанови її автори пропонують «Міністерству закордонних справ України у разі подальшого втручання, а також тиску дипломатичними представництвами, консульськими установами іноземних держав, представництвами міжнародних та іноземних організацій… вжити відповідних заходів щодо припинення дипломатичних та інших відносин з цими органами». До розірвання дипломатичних відносин не з країною, а з її посольством комуністи не додумувалися навіть в часи СРСР, відзначає видання.
Друге місце посів законопроект БЮТівця Юрія ГНАТКЕВИЧА про проведення виборів народних депутатів у два тури. У першому турі громадяни вибиратимуть між партіями та блоками, знаючи лише їх перші сімки кандидатів. А решта депутатів, які представлятимуть у парламенті партії та блоки, що подолали 3%-й бар’єр, обиратимуться у другому турі. Після офіційного оголошення результатів першого туру партійні організації в кожному регіоні мають провести партійні конференції, на яких шляхом таємного рейтингового голосування буде визначено списки кандидатів у депутати, які братимуть участь у другому турі.
Кожному вакантному мандату відповідатиме список, що налічуватиме від трьох до семи кандидатів. Сукупність цих списків і буде бюлетенем у другому турі виборів; при цьому змагання відбуватиметься не між представниками різних партій і блоків, а окремо між кандидатами від кожної політичної сили. Кращого способу розколоти регіональні партійні організації вигадати неможливо, пишуть «Коментарі».
Третє місце посів документ, поданий ще одним представником БЮТ Сергієм ПОДГОРНИМ. Його законопроект називається «щодо відкритості виборчих списків кандидатів у народні депутати», але «відкритість» депутат розуміє по-своєму: не як право виборців визначати, хто саме з кандидатів від даної політичної сили представлятиме її у парламенті, а як обов’язок партій і блоків закріпити усіх своїх кандидатів за тим чи іншим регіоном (областю, АРК, Києвом, Севастополем) і потім опублікувати в регіональних друкованих ЗМІ державної чи комунальної власності списки закріплених за відповідними регіонами. Якщо хоча б в одному регіоні такий список не буде опублікований, то це, на думку С.ПОДГОРНОГО, має бути підставою для зняття з реєстрації усіх кандидатів від даної політичної сили.
Реалізація цього законопроекту може позбавити партії і блоки представництва в окремих регіонах. Наприклад, нехай пройшли у парламент 27 депутатів від певної партії, якраз представники усіх 27 регіонів, але далі ця партія увійшла до правлячої коаліції і делегувала двох своїх депутатів до уряду. Немає жодної гарантії, що два наступні за списком кандидати виявляться закріпленими саме за тими регіонами, за якими були закріплені новоспечені міністри. А «перезакріплювати», за логікою законопроекту, партії не мають права, адже це буде спотворенням волевиявлення виборців, які голосували з урахуванням обнародуваних списків закріплених.
Четверте місце – у Виборчого кодексу, поданого уже згадуваним С.ПОДГОРНИМ, депутатами від Блоку Литвина Сергієм ГРИНЕВЕЦЬКИМ і Віктором СІНЧЕНКОМ та представником НСНУ Юрієм КЛЮЧКОВСЬКИМ.
Вибори до Верховної Ради автори кодексу, зокрема, пропонують проводити у 22 регіональних виборчих округах, у кожному з яких партія чи блок має висувати окремий список. Київ, Дніпропетровська і Донецька області діляться на два округи (при цьому до одного з київських округів віднесено закордонні дільниці), зате АР Крим об’єднується із Севастополем, Волинська область - із Рівненською, Житомирська - з Хмельницькою, Закарпатська - з Івано-Франківською, Кіровоградська - з Черкаською, Миколаївська - з Херсонською, Сумська - з Чернігівською, Чернівецька - з Тернопільською. Навряд чи, скажімо, закарпатців надихне те, що депутатів від них визначатимуть прикарпатці, зауважують «Коментарі».
На п’ятому місці законопроект про забезпечення реалізації повноважень тимчасових слідчих комісій Верховної Ради, поданий «регіоналами» Нестором ШУФРИЧЕМ і Оленою ЛУКАШ разом із БЮТівцем Валерієм ПИСАРЕНКОМ.
Автори пропонують надати парламентським слідчим комісіям право запрошувати посадових осіб правоохоронних і судових органів на свої засідання, отримувати від них інформацію, документи та матеріали, письмові чи усні пояснення, вилучати у названих органах документи тощо. Ці пропозиції є свідомо антиконституційними, відзначають «Коментарі», оскільки порушують принципи незалежності суддів від представників будь-яких інших гілок державної влади та невтручання органів державної влади у діяльність прокуратури, органів дізнання і досудового слідства.
На шостому місці - законопроект БЮТівця Андрія ПОРТНОВА і «регіонала» Олександра ЛАВРИНОВИЧА, де винайдено новий спосіб вимірювати моральну шкоду. Зокрема, визначати розмір грошового відшкодування моральної шкоди автори пропонують на підставі «статусу особи, якій завдана така шкода» і «характеру та способу поширення свідомо неправдивих відомостей».
Залишилося тільки затвердити прейскурант, відзначають «Коментарі». Скільки коштуватиме «поширення свідомо неправдивих відомостей» про пересічного громадянина, про дрібного чиновника чи депутата місцевого рівня, про великого чиновника чи депутата Верховної Ради, а також коефіцієнти в залежності від способу поширення: на паркані, на мітингу, в інтернет-виданні, у газеті, в радіо- чи телеефірі.
На сьомому місці – пропозиція представника Партії регіонів Вадима КОЛЕСНІЧЕНКА щодо порядку обчислення часу на території України. Депутат впевнений, що «переведення стрілок годинника зачіпає усі фізіологічні процеси в нашому організмі» й «дає поштовх до загострення хвороб». У поданні зазначено, що законопроект вноситься «із метою забезпечення виконання ст. 50 Конституції України, яка гарантує громадянину та людині право на безпечне для життя і здоров’я довкілля». Прийняття пропозиції В.КОЛЕСНІЧЕНКА було б першим в історії людства випадком законодавчого віднесення годинникових стрілок до категорії довкілля, відзначає тижневик.
На восьмому місці - законопроект члена групи «Народна самооборона» у фракції НУ-НС Геннадія МОСКАЛЯ, спрямований зокрема на те, щоб позбавити державної охорони главу Секретаріату Президента України. На додачу депутат пропонує позбавити охорони голів Конституційного і Верховного Судів, першого заступника голови Верховної Ради (тобто Олександра ЛАВРИНОВИЧА), першого віце-прем’єр-міністра (тобто Олександра ТУРЧИНОВА), міністра закордонних справ, генерального прокурора і членів їх родин. Стільки поважних людей будуть змушені ризикувати життям лише заради того, щоб без охорони залишився Віктор БАЛОГА, зауважує видання.
На дев’ятому місці – законопроект «регіоналів» Бориса КОЛЕСНІКОВА і Ганни ГЕРМАН під гучною назвою «Про антикризові заходи».
Депутати пропонують встановити, що місячний розмір спеціальної пенсії не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат, і спрямувати кошти, що мають вивільнитися за рахунок очікуваного скорочення видатків, на підвищення мінімального розміру пенсій, соціальних виплат та гарантій. Проте насправді обмеження розміру спеціальних пенсій 12-ма мінімальними зарплатами призведе не до скорочення видатків, а до збільшення максимального розміру спеціальних пенсій, а отже, і видатків державного бюджету. Річ у тім, що на цей час максимальний розмір спеціальних пенсій не перевищує 12 мінімальних розмірів пенсії за віком, а мінімальний розмір пенсії за віком є меншим, ніж мінімальна заробітна плата, відносно якої пропонується встановити таке ж саме, 12-тикратне, обмеження, відзначає тижневик.
Замикає десятку законопроект, поданий БЮТівцем Сергієм МІЩЕНКОМ. Автор документа пропонує позбавити права на державну службу осіб, які не пройшли «у встановленому порядку психіатричну і наркологічну експертизу», або щодо яких така експертиза встановила, що вони «мають психічні розлади здоров’я, ознаки захворювання на алкоголізм, наркоманію або токсикоманію».
У цієї ідеї, пишуть «Коментарі», є два варіанти втілення в життя: або вона стосуватиметься тільки тих осіб, яких прийматимуть на державну службу після набуття чинності цим законом (і які таким чином опиняться в нерівному становищі з уже теперішніми державними службовцями), або ж психіатричній і наркологічній експертизі доведеться терміново піддати усіх державних службовців.
Водночас автор проекту залишив поза увагою психічний стан посадовців органів місцевого самоврядування, а також депутатів усіх рівнів, мерів міст і кандидатів на посаду Президента. Незрозуміло також, чому він обмежився лише психіатричною і наркологічною експертизою і не запропонував обов’язковий IQ-тест, резюмує видання.
