Комісія Ради Європи "За демократію через право" (Венеціанська комісія) офіційно опублікувала рекомендації Україні щодо закону про освіту в частині навчання мовами національних меншин.
Читайте такожУкраїна пішла на поступки Угорщині щодо закону про освіту (відео)
Висновок Венеціанської комісії №902/2017 сьогодні офіційно оприлюднено на сайті комісії. Експерти комісії проаналізували 7 статтю щодо мов нацменшин та 3 статтю параграфу 18 прикінцевих та перехідних положень закону щодо часових рамок втілення положень закону.
У висновках ВК підкреслює, що "це законна та похвальна мета, аби держави сприяли зміцненню державної мови" і щоб здійснювали кроки з метою вивчення державної мови усіма громадянами; це слугуватиме "засобом для усунення існуючої нерівності та сприяння більш ефективної інтеграції осіб, які належать до національних меншин до суспільства".
Зазначається, що багато занепокоєнь може бути негайно врегульовано за допомогою ухвалення інших законодавчих актів при втіленні 7 статті і, зокрема, за допомогою прийняття закону про загальну середню освіту.
У цьому зв'язку комісія рекомендує, приймаючи законодавчі акти з метою впровадження мовних положень закону про освіту повністю використовувати можливості, які передбачені у 4 параграфі 7 статті освітнього закону щодо забезпечення достатнього рівня викладання офіційними мовами Європейського Союзу для зацікавлених національних меншин.
Також комісія рекомендує продовжувати забезпечувати достатнє співвідношення освіти мовами меншин у початковій та середній школі в додаток до викладання державною мовою.
Крім того, Венеціанська комісія рекомендує покращити якість викладання предметів державною мовою.
У рекомендаціях йдеться про необхідність внесення змін у відповідні перехідні положення закону про освіту з метою забезпечення довших часових рамок для поступового впровадження реформи.
Рекомендується звільнити приватні школи від нових мовних вимог у відповідності до статті 13 Рамкової конвенції про захист національних меншин.
Разом з тим у своїх висновках ВК рекомендує в рамках реалізації закону про освіту розпочати новий діалог з представниками національних меншин та усіма зацікавленими сторонами щодо мови в освіті.
Також необхідно забезпечити такі умови, щоб впровадження закону не ставило під загрозу збереження культурної спадщини меншин та безперервність освіти мовами меншин у традиційних школах.
Водночас, сказано, що 4 параграф 7 статті не забезпечує рішення для мов, які не є офіційними для Євросоюзу і, зокрема, російської мови, яка є поширеною мовою спілкування. Зазначається, що менш сприятливе ставлення до російської мови складно виправдати і з цієї причини порушується проблема дискримінації.
"Керуючись вищевикладеним, належним рішенням буде неодмінне внесення змін у статтю 7 та заміна її більш збалансованими та дещо чіткішими сформульованими положеннями", - йдеться у рекомендаціях.
