Правозахисна організація Amnesty International у своєму річному звіті назвала «тривожною» тенденцію зміни ситуації з правами людини в Україні.
Головним чином, занепокоєння міжнародної організації викликають переслідування українських правозахисників правоохоронними органами, пише ZN.ua. «Вони піддавалися нападам і переслідуванням з боку співробітників правоохоронних органів, у зв`язку з їх роботою щодо захисту прав людини», - йдеться в звіті.
Amnesty International зафіксувала щонайменше три такі випадки, у звіті згадуються два з них:
у травні 2010 року Андрій ФЕДОСОВ, голова всеукраїнської організації користувачів психіатричної допомоги ЮЗЕР, зазнав нападу з боку невідомих осіб, отримував телефонні дзвінки з погрозами. Міліція відмовилася зареєструвати скаргу і не вжила ніяких дій. У липні його було затримано на добу у зв`язку зі злочином, імовірно здійсненим 10 років тому, коли йому було 15 років. 20 вересня висунуті проти нього звинувачення було знято, оскільки було доведено, що він у той час був у закритій дитячій лікарні і не міг скоїти злочин.
29 жовтня 2010 року профспілковому активістові Андрію БОНДАРЕНКУ було наказано пройти примусове психіатричне обстеження за рішенням суду у Вінниці. Рішення було підтримано після апеляції у листопаді. А.БОНДАРЕНКО не повідомляв про психічні захворювання, однак пройшов три психіатричних експертизи, щоб довести свою осудність. Серед причин своєї вимоги прокурор назвав «надмірну поінформованість про свої права і права інших людей», і «неконтрольовану готовність захищати ці права». А.БОНДАРЕНКО захищав права сезонних робітників на заводах цукрових буряків у Вінницькій області і розкривав корупцію на високому рівні.
У звіті також згадуються випадки тортур і жорстокого поводження з громадянами у відділеннях міліції, в`язницях. Відзначається, що Управління моніторингу прав людини МВС ліквідовано приблизно через місяць після приходу на посаду міністра Анатолія МОГИЛЬОВА. Його було замінено меншим підрозділом без компетенції моніторингу.
Незважаючи на те, що у січні, заступник начальника Департаменту з виконання покарань заявив, що медичних установ у тюрмах не вистачає, ув`язненим було заборонено лікування за межами в`язниці. Так, біженець з Абхазії Тамаз Кардава помер у лікарні 7 квітня минулого року, йому було відмовлено у життєво важливій медичній допомозі. Повідомляється, що його катували у Шевченківському РУВС Києва, з метою змусити його зізнатися у крадіжці зі зломом. Медичні звіти підтверджують, що його було сильно побито і зґвалтовано за допомогою палиці. За останні два місяці його утримання під вартою він був позбавлений будь-якої спеціалізованої медичного лікування, і стан його здоров`я різко погіршувався. 30 березня він провів шість годин на підлозі у залі Шевченківського суду Києва. Суддя відхилив прохання адвоката про негайне переведення його до лікарні.
У звіті відзначається, що особи, які шукають притулку в Україні, продовжують перебувати в небезпеці безпричинного затримання, расизму і здирства з боку міліції та повернення до країн, де вони будуть піддаватися ризику серйозних порушень прав людини. Міліція, йдеться в документі, продовжує затримувати людей через колір їх шкіри.
Повідомляється і про порушення свободи зборів. Так, у травні-червні 2010 року було побито мирних демонстрантів, що протестують проти незаконного вирубування дерев у Харкові. Демонстранти описали, як міліція стояла осторонь, не втручаючись, коли охоронці комерційної фірми, яка охороняє міськраду, били демонстрантів і журналістів. Деяким із них було пізніше відмовлено у медичній допомозі. Близько 10 демонстрантів було затримано, а Андрія ЕВАРНИЦЬКОГО і Дениса ЧЕРНЕГУ було засуджено до 15 діб позбавлення волі за «відмову підкорятися співробітникам правоохоронних органів», хоча відеозапис подій показує, що демонстранти поводили себе мирно щодо міліції.
