 |
| У "Міжнародній амністії" не вважають Юлію Тимошенко в`язнем сумління |
«У країні зберігалася атмосфера безкарності міліцейського свавілля. Цьому сприяли структурні недоліки правоохоронних органів: корупція, порушення, допущені при розслідуванні злочинів, учинених співробітниками міліції», – йдеться у звіті організації, повідомляє радіо «Свобода».
Питання поводження із в’язнями постало й у випадку з колишнім прем’єр-міністром Юлією Тимошенко.
«Нас непокоять повідомлення про знущання з Юлії Тимошенко під час її голодування. Нас тішить, що зараз їй надає медичну допомогу лікар, якому вона може довіряти», – заявила керівник дослідницького відділу «Міжнародної амністії» Нікола Дакворт.
За її словами, справу Ю.Тимошенко «Міжнародна амністія» вважає політичною і виступає за звільнення колишнього українського прем’єра.
«Ми вважаємо, що звинувачення є політично мотивованими. І що вони є лише проявом незгоди з політичними рішеннями, які вона ухвалила. І в цьому випадку її долю мала вирішувати виборча скринька, а не кримінальний суд», - сказала Н.Дакворт. При цьому вона додала, що саме тому, що йдеться про політичну суперечку, «Міжнародна амністія» не вважає Ю.Тимошенко в’язнем сумління.
«Ми не називаємо її «в’язнем сумління», бо вона була прем’єр-міністром і її роль – політична, а не та, яка випливає з якоїсь моральної позиції», – пояснила правозахисниця.
Також представниця «Міжнародної амністії» заявила, що спроби донести до української влади тезу про неприпустимість безкарності злочинів з боку міліції впродовж років не мали успіху, і ця проблема має в Україні системний характер.
Як слабку надію на покращення Н.Дакворт назвала обіцянку запровадити незалежний орган, який розглядатиме скарги на дії міліції. Але оскільки процес запровадження цього органу може розтягнутися на п’ять років, вона не передбачає швидких змін щодо поваги до прав людини в Україні і закликає владу прискорити позитивні зміни.
Щодо ситуації у світі, то ювілейний, 50-й звіт про стан прав людини, який охоплює 155 країн, окреслює неоднозначну картину. Незважаючи на успіх у поваленні тиранії у північно-африканських країнах, більшість жителів Африканського континенту продовжують потерпати від репресій. А ряд автократичних режимів у країнах колишнього Радянського Союзу зміцнили свою владу.
