Станом на сьогодні цей закон вказаний на сайті ВР як такий, що вже направлений на підпис Президенту України Віктору Януковичу.
Як повідомляв УНІАН, 3 липня Верховна Рада прийняла закон "Про засади державної мовної політики", що викликало хвилю протестів по всій Україні. Опозиція заявляла, що закон прийнято з істотними порушеннями.
Закон дозволяє використовувати російську мову в офіційному діловодстві в регіонах, в яких не менш як 10% жителів говорять цією мовою.
4 липня голова Верховної Ради України В.Литвин подав у відставку.
В.Литвин зазначив, що 3 липня на 14.30 його запросили на нараду до Президента України.
«Ці заходи закінчилися десь близько 20 години, і в цей же час, як сказав один народний депутат України, «ми розвели їх, як кошенят». Розвели, насамперед, мене. Але, за великим рахунком, розвели Україну, розвели народ. І я думаю, що плоди цього розведення ми ще пожинатимемо», - наголосив В.Литвин.
Він зазначив, що за таких обставин «прошу розглянути питання і прийняти рішення про мою відставку». Ці його слова зустріли аплодисментами присутні в ложі журналістів і помічників.
В.Литвин також звинуватив свого першого заступника Адама Мартинюка в тому, що він його «підставив» у питанні ухвалення мовного закону.
6 липня Верховна Рада відмовилася включити до порядку денного питання про відставку В.Литвина з посади голови парламенту.
Того дня В.Литвин заявив, що не підпише закон про засади державної мовної політики.
Вчора, 30 липня, на позачерговій сесії Верховна Рада відмовилася задовольнити заяву В.Литвина про звільнення з посади голови ВР.
Також парламент відмовився внести уточнення до закону «Про засади державної мовної політики», які запропонував В.Литвин.
Крім того, Верховна Рада розглянула 4 постанови, внесені депутатами від опозиції, про скасування мовного закону, проте жодний документ не набрав необхідної кількості голосів.