Поява нових лідерів у Франції і Німеччині змінює політику Євросоюзу у колишньому Радянському Союзі, де країни ЄС хочуть більше підтримувати демократію і права людини.
Французький політолог Жак Рюпнік вважає, що настав кінець дипломатичної вісі Париж-Берлін-Москва. Слідом за Францією і Німеччиною підхід до Росії змінює і Євросоюз загалом. Хоча такі зміни могли очікуватися і раніше, 2004 року, коли до європейського клубу вступили постсоціалістичні країни Польща, Чехія, Естонія та інші, які добре пам’ятають, що таке панування Москви. Тож ці новачки в ЄС відстоюють нині жорсткішу позицію у відносинах з Кремлем.
Такий підхід поділяє і Меркель, яка виросла у комуністичній НДР, і Саркозі, батько якого втік з окупованої Радянським Союзом Угорщини. Обидва ці лідери воліють не загравати з Москвою, а підтримувати демократію і права людини на пострадянському просторі.
Едвард Люкас, заступник редактора з міжнародних справ британського часопису «Економіст», каже, що нині на зустрічах ЄС панує інший настрій, коли обговорюється політика щодо Росії. 3 чи 4 роки тому великі багаті країни Заходу казали колишнім полоненим країнам Східної Європи сидіти, не відкривати рота і припинити скаржитися. «Нині атмосфера зовсім інша. Вітер дме в іншому напрямку. І я впевнений, що це погана новина для Кремля»,- вважає представник «Економіста».
Одним із найбільших адвокатів нової лінії Брюсселя щодо Москви є чеський міністр закордонних справ Карел Шварценберґ. Він сказав Радіо Свобода, що нова східна політика ЄС не спрямована проти Москви заради конфронтації, натомість Європа хоче підтримати демократичні реформи в колишніх радянських республіках, таких як Україна та Грузія, і змінити автократичний режим у Білорусі.
