Велика Британія та Франція повинні очолити "Коаліцію охочих", щоб взяти на себе відповідальність за оборону Європи без допомоги Сполучених Штатів. Про це заявив колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен, який обіймав посаду з 2009 по 2014 рік, пише The Telegraph.
За його словами, у відповідь на погрози Дональда Трампа вийти з НАТО необхідна нова архітектура безпеки. Він запропонував розширити об'єднання, створене для захисту України у разі припинення вогню, щоб вона взяла на себе відповідальність за звичайну оборону Європи.
"Я досі вважаю НАТО наріжним каменем європейської та північноатлантичної безпеки. Але після того, як президент Трамп висловив сумніви щодо своєї відданості статті п’ятій (пункту про взаємну оборону, який стверджує, що напад на одну державу-члена є нападом на всіх) та всьому альянсу, нам потрібно зміцнити європейський стовп НАТО", - цитує його ЗМІ.
Коаліція з 35 країн, включаючи Київ, планує післявоєнне розгортання військ для захисту України від подальшої російської агресії. Але замість того, щоб виключно захищати Україну, її роль можна було б розширити, зосередившись на континентальній безпеці, вважає Расмуссен.
На його думку, Київ мав би бути включений до цього альянсу.
"Україна насправді буде цінним активом у цій "Коаліції охочих". Яким би не був результат можливих майбутніх мирних переговорів, у нас все одно буде агресивна Росія, що межує з Європою, тому нам потрібна Україна як щит проти цієї агресивної Росії. Ось чому я вважаю, що нам слід включити Україну до нової європейської архітектури безпеки, і таким чином ми можемо зміцнити НАТО", - зауважив колишній генсек.
Він нагадав, що наразі штаб-квартира коаліції розташована в Парижі, а після перших 12 місяців роботи вона переїде до Лондона.
Європа обговорює систему взаємної оборони
Як повідомляв УНІАН, країни Європейського Союзу активізували дискусії щодо того, як може працювати взаємна оборона в межах ЄС без опори на НАТО. Причиною стали зростаючі сумніви в стабільності безпекових гарантій, зокрема через політичні заяви у США.
У центрі обговорень – стаття 42.7 Лісабонського договору, яка передбачає, що держави ЄС зобов’язані надавати допомогу країні-члену, яка зазнала збройного нападу. Положення включає військову, гуманітарну та фінансову підтримку, однак застосовувалося лише один раз – після терактів у Парижі 2015 року, коли до нього звернулася Франція.
Ідея активнішого використання цієї статті набуває актуальності на тлі дискусій про можливе послаблення ролі США в НАТО. Європейські чиновники розглядають сценарії, за яких континенту доведеться забезпечувати власну оборону з меншим залученням американських сил.
