Вчені розкрили таємницю незвичайної поведінки галію, яка десятиліттями залишалася загадкою для науки, повідомляє видання SciTechDaily.
Довгий час вважалося, що ковалентні зв'язки між атомами галію зберігаються навіть після його переходу в рідкий стан. Однак, за наявними даними, масштабні симуляції показали протилежне: ці зв'язки зникають саме в момент танення.
На думку дослідників з Оклендського університету, найдивовижніше те, що при подальшому нагріванні ці зв'язки починають з'являтися знову. Так, нові дані спростовують припущення, які домінували в науковій спільноті понад 30 років.
Така дивна поведінка пояснює, чому опір металу змінюється нелінійно при нагріванні.
Як йдеться у дослідженні, ключовим фактором тут є ентропія, або безлад. Коли зв'язки розриваються, безлад різко зростає, що стабілізує рідину та дозволяє їй залишатися рідкою при низьких температурах.
Крім того, вчені виявили, що поверхня рідкого галію зовсім не хаотична. За допомогою машинного навчання було встановлено, що вона має чіткі геометричні візерунки глибиною у три атомні шари.
На думку авторів роботи, розуміння цих процесів допоможе у створенні електроніки майбутнього, нових батарей та високоефективних каталізаторів.
Інші новини науки
Раніше УНІАН писав, що на Сонці стались аномальні спалахи за останні 78 днів. Їх серія спричинила перебої в радіозв’язку на Землі. Викиди корональної маси від цих спалахів навряд чи влучать прямо в людей. Проте вчені попереджають про можливий непрямий вплив, якого вистачить для виникнення геомагнітних збурень та яскравого світіння в небі.
