Після призначення Олександра Тупицького суддею КС, більшість у цьому органі склали судді з досвідом роботи в слідчих органах, переважно в прокуратурі, пише Комерсант-Україна.
Вчора глава держави підписав указ про призначення суддею Конституційного суду Олександра Тупицького, який не має досвіду у сфері конституційного права.
Кар'єра Тупицького починалася в Донецьку слідчим прокуратури, потім - судовим розпорядником, суддею і головою Куйбишевського районного суду. У жовтні 2010 року розпочався кар'єрний злет Тупицького: півтора місяці роботи в Донецькому апеляційному господарському суді (АГС) виявилося достатньо, щоб у грудні 2010 року він очолив Львівський АГС, а на початку 2012 року - Дніпропетровський АГС, звідки його і перевели на роботу в КС.
Призначення Тупицького стало певною віхою в історії КСУ - вперше сформувалася більшість (10 з 18 суддів) з досвідом роботи в органах слідства та дізнання. Лише четверо суддів прийшли до КС з наукових кіл, де займалися конституційним правом.
"Це абсолютно не відповідає європейським стандартам. Ми все далі відходимо від загальноприйнятого порядку комплектування КС, - заявив суддя КС у відставці Микола Козюбра. - У європейському конституційному праві існує загальне правило: судді судів загальної юрисдикції не готові до роботи в КС. І навіть у тих країнах, де в КС відводиться квота для суддівського корпусу, їх там меншість".
"Діяльність КС, по суті, науково-дослідна, а не судочинство. Там повинні працювати переважно науковці, а не судді", - підтримав його експерт Центру ім. Разумкова Микола Мельник.
Лише 15% фахівців в Україні вважають, що КС функціонує на тих засадах, які передбачаються Конституцією. "Ви самі бачите - призначений черговий "донецький", що тут говорити", - зазначив Козюбра.
