Комітет Верховної Ради України з питань правової політики рекомендував парламенту включити до порядку денного п’ятої сесії ВР проект закону про конституційну процедуру (№4533) та альтернативний до нього.
Про це в Telegram-каналі повідомила постійний представник парламенту в Конституційному суді, заступниця голови парламентської робочої групи з врегулювання конституційної кризи, заступник голови Комітету ВР з питань правової політики, народний депутат від "Слуги народу" Ольга Совгиря.
Читайте такожЧи існує вихід з конституційної кризи
"Комітет з питань правової політики вирішив рекомендувати Верховній Раді України включити до порядку денного п’ятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання проект закону про конституційну процедуру (№4533 від 21 грудня 2020 року) та альтернативний 4533-1, та рекомендувати голові Верховної Ради направити їх до Венеціанської комісії для отримання висновку", - написала Совгиря.
Реформування КСУ
- 21 грудня під час прес-конференції Совгиря, представляючи цей законопроект, зокрема, зазначила, що ним пропонується, аби Конституційний суд України ухвалював рішення двома третинами від свого складу. "Це 12 суддів Конституційного суду. На сьогодні рішення можуть прийматися 10-ма суддями. Це менше, ніж дві третини", - сказала Совгиря і пояснила, що дві третини - це "та абсолютна більшість, яка потрібна для того, щоб ми розуміли, що скасування певного закону, визнання його неконституційним є вмотивованим, обґрунтованим і підтримується значною більшістю суддів Конституційного суду".
- Крім того, передбачається можливість того, що окремим суддям КС в процесі розгляду справ можуть заявлятися відводи. У такому разі кількість голосів, необхідних для ухвалення рішення, може бути зменшена, але проголосувати за рішення все одно мають не менше 10 суддів.
- Також передбачається, що КС розглядатиме справи, як правило, за усною формою провадження, що дозволить забезпечити відкритість та прозорість в діяльності Конституційного суду.
- Совгиря також пояснила, що за конституційними скаргами основна форма провадження буде письмова, з можливістю переходу в усну форму провадження, якщо питання, порушене в конституційній скарзі, є суспільно важливим і резонансним.
- Говорячи про порядок формування порядку денного КС, вона зауважила, що він формується, фактично, "в ручному режимі". "На сьогоднішній день ми маємо ситуацію, коли є справи, до яких Конституційний суд не повертався по півроку і більше, для їх розгляду. Є окремі справи, які слухаються 5-6 років... Ми пропонуємо, щоб порядок денний Конституційного суду, на його формування міг впливати не тільки голова Конституційного суду, а і судді Конституційного суду. І щоб справи з певною періодичністю обов'язково включалися до порядку денного і слухалися судом", - пояснила Совгиря.
- Законопроектом також пропонується запровадити автоматизований реєстр актів суду і автоматизований розподіл справ між суддями КС-доповідачами. Совгиря також підкреслила, що ніяких підстав для вилучення актів з цього реєстру бути не повинно.
- Також пропонується врегулювати питання щодо того, що КС не може виходити за межі питань, порушень в конституційному поданні.
- Серед іншого, передбачається, що ухвали і акти КС, тобто, рішення та висновки, мають бути ґрунтовними та вмотивованими.
- Крім того, пропонується в законі про КС врегулювати основи дисциплінарного провадження щодо суддів КС з можливістю врегулювання окремих аспектів на рівні регламенту КС. Зокрема, встановлюється, що питання дисциплінарного провадження розглядає комісія з питань регламенту та етики, яка діє в КС; визначаються деякі підстави для ініціювання дисциплінарного провадження; визначають ті, хто може ініціювати таке провадження, - рада суддів, президент, народні депутати, самі судді КС.
