У ВР пропонують замінити регламент КСУ окремим законом / фото УНІАН, Володимир Гонтар

У Раді зареєструють законопроект для виходу з кризи щодо КСУ

З метою виходу з конституційної кризи народні депутати розробили законопроект, яким пропонують визначати законом процедури розгляду у Конституційному суді справ, нині ці процедури передбачені регламентом суду.

Про це на своїй сторінці у Facebook написала народний депутат від "Слуги народу" Ольга Совгиря.

Відео дня

Читайте такожЦе порушення: у Європарламенті висловилися про ідею Зеленського розпустити КСУ

"Реєструємо законопроект "Про внесення змін до Закону України "Про Конституційний суд України" (щодо порядку розгляду справ Конституційним Судом України)", - повідомила вона.

Законопроектом, пояснила депутат, пропонується встановити, що процедура діяльності КС визначається законом, а не Регламентом суду як внутрішнім актом.

"Паралельно розпочинаємо роботу над законопроектом "Про конституційне провадження" (назва робоча). Відповідно, з моменту прийняття закону і до прийняття закону "Про конституційне провадження" КСУ не зможе здійснювати провадження", - зауважила Совгиря.

Крім того, додала вона, законопроектом, який реєструється, "збільшуємо кількість голосів суддів, необхідних для прийняття рішень з 10 до 12 Великою палатою, та до 6 у Сенатах КСУ (оскільки Сенати КСУ також можуть визнати закон неконституційним за конституційними скаргами)".

"Розуміємо ризики, але на даний момент вважаємо такий спосіб виходу із кризи єдино можливим", - пояснила парламентар.

Конституційний суд проти антикорупційної реформи

  • 16 вересня Конституційний суд України визнав неконституційними окремі положення закону про НАБУ. Зокрема, визнано такими, що не відповідають Основному закону положення щодо наділення президента України повноваженнями утворювати НАБУ, призначати на посаду та звільняти з посади його директора, визначати трьох осіб до складу комісії з проведення конкурсу на зайняття посади директора бюро, визначати одного члена комісії зовнішнього контролю для проведення незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності НАБУ, його операційної та інституційної незалежності та затверджувати положення про Раду громадського контролю і про порядок її формування.
  • 28 липня КСУ визнав неконституційним указ президента України від 16 квітня 2015 року про призначення Артема Ситника директором НАБУ. На переконання авторів подання - 51 народного депутата, тодішній глава держави Петро Порошенко вийшов за межі своїх конституційних повноважень і порушив заборону на узурпацію державної влади. Також, стверджували депутати, указ суперечить положенням Конституції, де міститься вичерпний перелік повноважень президента України.
  • 27 жовтня Конституційний суд ухвалив рішення у справі за поданням 47 народних депутатів України, скасувавши статтю 366-1 Кримінального кодексу, якою передбачається відповідальність за недостовірне декларування.
  • 28 жовтня через рішення КСУ Національне агентство з питань запобігання корупції закрило доступ до Єдиного державного реєстру декларацій.
  • У НАБУ заявили, що через рішення КС всі справи про недостовірне декларування закриють, а викриті на зловживаннях посадовці уникнуть відповідальності.
  • Президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради проект закону, яким пропонує припинити повноваження усього складу Конституційного суду. У законопроекті йдеться, зокрема, що рішення КС від 27 жовтня є "нікчемним (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийнято суддями Конституційного суду України в умовах реального конфлікту інтересів".
  • Зеленський пропонує припинити повноваження суддів КСУ з дня набрання чинності законом, а суб'єктам призначення суддів пропонує невідкладно розпочати процедуру конкурсного відбору нового складу суду.
  • 2 листопада у ВР було зареєстровано законопроект №4304, яким пропонується відновити норми е-декларування, які було скасовано Конституційним судом. Авторами проекту закону "Про відновлення дії окремих положень закону "Про запобігання корупції» та Кримінального кодексу України" є голова Верховної Ради Дмитро Разумков і члени різних фракцій парламенту, зокрема, "ЄС", "Голос" і "Слуга народу".