До кінця 2025 року ніякого прогресу в перемовинах не треба очікувати. Так званий мирний план, який складався з 28 пунктів, а пізніше був доопрацьований, тепер повезуть "на вичитку" російському диктатору Володимиру Путіну. Наскільки реально, що все, що відбувається, закінчиться якимось результатом, в розмові з кореспондентом УНІАН розповів Роман Костенко, секретар комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки, народний депутат фракції "Голос".
За даними іноземних видань, спецпредставник президента США Стів Віткофф проведе переговори у Москві з російським диктатором Володимиром Путіним щодо остаточного узгодження так званого мирного плану. Кажуть, що Україна відкинула пропозицію щодо виведення українських військ з частини Донецької області, яку вона зараз контролює. Як ці доопрацювання сприймуть в Москві?
Вихід України з Донбасу і не вступ нашої держави в НАТО були ключовими вимогами Росії. З 28 пунктів максимум 10 надважливих, і, мабуть, на пальцях однієї руки можна перерахувати ті, які є основними для Путіна. Тим більше, в умовах, коли росіяни бачать, що мають на деяких напрямках фронту ініціативу. Тому вони точно зупинятись не збираються. Ці пункти для нього є ключовими.
У тій мирній угоді є багато пунктів, які й для України важливі, зокрема, суверенітет України, розміщення європейських винищувачів в Польщі. Багато хороших пунктів, які і я сам би включив в наш мирний план, якби я ним займався. Але є ключові моменти щодо НАТО, територій, за які Путін і буде триматися. Це буде приводом для того, щоб не закінчувати війну.
У мирному плані йдеться про те, що Україна погоджується закріпити у своїй Конституції, що вона не вступатиме до НАТО, а НАТО погоджується включити до своїх статутів положення про те, що Україна не буде прийнята в майбутньому. Наскільки можлива поступка, що Україна не вступає в НАТО взамін на інші гарантії безпеки для України?
Про це навіть мова не може йти на даний момент. У нас в Конституції записано про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в НАТО. Тому навіть якби хтось погодився на такі поступки Росії, то треба чітко розуміти, що Конституцію під час війни змінювати не можна. Тобто ці норми треба "дістати" з Конституції. Але для цього як мінімум мала б закінчитися війна і воєнний стан.
Питання ще й у тому, що навіть якби це для нас було можливим, то є ще Європа. Для неї цей пункт також є важливий, це є зазіханням на її суверенітет, бо виходить, що не Європа, а Росія буде вирішувати, кому вступати в НАТО, а кому - ні. Це вже замах на суверенітет Європи. Росія хоче, щоб не тільки Україна заявила, що не вступатиме в НАТО, але й Альянс дав обіцянку, що не прийме в свої члени Україну. І це не подобається ні Україні, ні європейцям. Але це питання, яке дуже важливе для Росії.
А Путін взагалі зацікавлений в переговорному процесі, враховуючи те, що російська армія має, хоч і незначні, але просування на деяких напрямках фронту?
Виглядає, що не зацікавлений. Путін же не опускається до поля бою. Йому доповідають генерали, які кажуть, що в них все добре і вже нібито "захопили" Куп’янськ, "оточили" Покровськ, підійшли до Костянтинівки. Він же не дивиться, що в нього втрати величезні. Російський диктатор вірить, що в нього все добре, то чому йому іти на якісь поступки? За даних обставин будь-який мир він вважатиме поступками зі свого боку.
Зараз взагалі найбільш невдалий час з початку війни для проведення будь-яких перемовин. Можна сказати, що найгірший з літа 2022 року. Бо на фронті не найкраща ситуація з початку повномасштабного вторгнення. Плюс цей скандал в Україні щодо корупційних схем в енергетичній галузі. Він впливає на ситуацію, бо деякі його учасники і є перемовниками на цьому процесі. І це точно не додає нам можливості для більшої зговірливості з нашими партнерами.
То чому ми пішли на обговорення цього плану?
Це питання не до мене. Зараз дуже багато питань, звідки цей план взагалі взявся. Вже є історія про те, що це росіяни його передали Віткоффу.
Ми ще не відійшли від корупційного скандалу, який сколихнув українське суспільство. Ніхто з влади на себе не взяв відповідальність. А тут нам ще нав’язали ці 28 пунктів. І відразу люди поїхали домовлятися, і нам кажуть, що ми не маємо втратити гідність.
І ми тепер ще й маємо вирішувати в цей не найкращий час для перемовин, чи віддаємо території свою, чи не віддаємо.
Можливо, ми втягнулися в гру, щоб продемонструвати, що ми готові до перемовин, навіть підемо на певні компроміси, що армію можемо скоротити до 800 тисяч, але не відступимося від головного. Щоб продемонструвати, що Путін не готовий до перемовин?
Розмови про чисельність армії взагалі не суттєві, в тому числі і для Путіна. 500 чи 800 тисяч, яке це для нього має значення? Там питання глибше. Спочатку в мирному плані говориться про наш суверенітет, а в наступних нам диктують, яка чисельність має бути в українській армії. Ми не програли війну, щоб нам хтось вказував, яка має бути армія наша і які українські території ми маємо віддати.
Скандал з Віткоффом, зокрема. оприлюднення його розмови з помічником російського диктатора Володимира Путіна Юрієм Ушаковим, з якої стає зрозуміло, що представник США грає на руку Росії, може вплинути на так званий переговорний процес?
Тепер карти всі відкриті. Всі розуміють, хто за кого грає. Це має вплинути, бо переговірники вже розуміють, хто є більшим прихильником до котрої із сторін.
А наскільки це може вплинути на позицію Трампа?
Він вже щось там коментував, що, мовляв, нічого страшного немає. Тому ми маємо самі відстоювати свої інтереси. І Європа має розуміти, що вона повинна нам допомагати. А щодо підтримки США, то вже як вийде. Питання в тому, чи зможемо ми їх переконати.
Ми близькі до зриву цих переговорів. Що тоді очікувати від США? Припинення допомоги і ненадання розвідувальних даних?
Все що завгодно може бути. Ми розуміємо, що при нав’язуванні Україні пунктів мирної угоди, які нам не підходять, ми їх не приймемо. І США можуть повторити те, що було пів року тому, коли не надавалися дані від американської розвідки. Але ми точно здаватися не будемо. Наші дипломати мають робити все, щоб показати, що ми готові до миру. Але достойного, правильного і справедливо миру. Не на умовах росіян.
Тобто до кінця 2025 року очікувати на якісь результати в переговорному процесі не доводиться?
Я не вірю, що ми до кінця року про щось домовимося. Росія буде тягнути час. Вони спеціально такі пункти вставили, в тому числі, щодо територіальних питань, щоб не було домовленостей. Ну хто віддасть Донбас? А який їм сенс зупинятися, якщо їхні ключові питання не будуть виконані? Це буде їхній програш, адже вони навіть не окупували Донбас. Не можна сказати, що буде провал в перемовинах. Але вкотре підуть консультуватися.
Роман Костенко - народний депутат України, секретар Комітету ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
З 2014 по 2019 рік брав активну участь у воєнних діях під час проведення АТО/ООС.
Полковник СБУ, перебував на керівних посадах у Центрі спеціальних операцій «А» («Альфа») Служби безпеки України.
Народний депутат України від партії «Голос».
