Україні потрібен закон, який визначить відповідальність за співпрацю з ворогом / фото nationalcorps.org

16 грудня у Києві відбувся круглий стіл, присвячений темі "Проросійського колабораціонізму в Україні та методам боротьби з ним".

Організатором заходу виступила партія "Національний Корпус", а в обговоренні проблеми взяли участь юристи, громадські активісти та чинні народні депутати.

За словами керівника штабу партії "Національний Корпус" Максима Жоріна, колабораціонізм – надзвичайно небезпечне явище для українського суспільства, адже попри війну з Росією, що триває сьомий рік, в Україні досі не існує запобіжників щодо цієї проблеми.

Відео дня

"Сьогодні в Україні вільно існують проросійські колаборанти, яких дуже складно притягти до відповідальності, які активно борються з проукраїнськими силами та працюють проти України. З самого початку російсько-української війни ми бачили багато прикладів та форм співпраці з ворогом. На рівні міських рад здавали міста ворогу, ми бачили, як представники правоохоронних органів передавали зброю та цінну інформацію", – зазначив Жорін.

Політик навів приклад ексмера Слов’янська Нелі Штепи, яка співпрацювала з ватажком терористів Стрєлковим, організовувала референдум і здала місто ворогу. Утім Штепа не лише уникнула відповідальності за свою діяльність, а й була реабілітована. Вона навіть балотувалася в мери Слов'янська на останніх місцевих виборах.

У Нацкорпусі переконані, боротьба з колабораціонізмом – це та тема, що має об’єднати всі проукраїнські сили як з боку громадського сектора, так і в парламенті. Представники партії вважають, що ліквідувати це явище допоможе закріплення відповідальності за колабораціонізм на законодавчому рівні. Зокрема, наразі вже існує проєкт закону "Про захист української державності від проявів колабораціонізму", розроблений у співавторстві з юристами політичної сили.

Своєю чергою юрист Нацкорпусу Віктор Шендибило озвучив основні положення законопроєкту. Він зазначив, що документ на законодавчому рівні закріплює поняттєвий апарат, усі складові такого явища як колабораціонізм, детально окреслює форми такої діяльності й відповідальність за відповідні дії.

"Зокрема, законопроєкт визначає, що колаборантом може бути не лише фізична особа, а і юридична, тому що, як ми знаємо, ЗМІ, громадські організації, політичні партії можуть мати суттєвий вплив на допомогу ворогу", – повідомив Шендибило.

Як наголосили учасники круглого столу, попри численні звернення до Офісу Президента документ та сама проблема колабораціонізму залишаються непоміченими з боку влади.

"Національний Корпус неодноразово закликав ініціювати розгляд закону про колаборантів. Зокрема, під час масштабних акцій біля Офісу президента 24 серпня і 14 жовтня 2020 року", – підкреслив Максим Жорін.

Присутні на заході народні депутати погодились із тим, що тема колабораціонізму є актуальною і болючою. Політики висловили готовність працювати над розв'язанням проблеми.

Водночас організатори круглого столу заявили, що подібні заходи, спрямовані на привернення уваги суспільства і влади до проблеми колабораціонізму в Україні будуть відбуватися систематично. За результатами проведеного круглого столу учасники створили робочу групу за участі народних депутатів, представників Нацкорпусу й експертів, яка підготує відповідний проєкт закону до ухвалення парламентом. Долучитися до її роботи можуть усі охочі депутати й політики.