Національне антикорупційне бюро заявляє, що рішення Конституційного суду щодо окремих положень закону про НАБУ містить загрози для повноцінної роботи бюро в майбутньому.
Про це йдеться в заяві НАБУ.
Читайте такожДемарш суддів: у КСУ підтвердили причину нерозгляду "земельного" подання
«17 вересня КСУ визнав неконституційними окремі норми закону «Про НАБУ» в частині повноважень президента України. І хоча це рішення не скасовує факт утворення та функціонування Національного бюро, не обмежує роботу детективів та не ставить під сумнів статус Національного бюро як державного правоохоронного органу, воно містить загрози для повноцінної роботи інституції в майбутньому», - сказано в заяві.
У НАБУ вказують, що через визнання неконституційними повноважень президента, передбачених законом «Про НАБУ», менш ніж через півтора місяці поза правовим полем опиняться такі питання, як призначення та звільнення директора Національного бюро, здійснення незалежного аудиту інституції, обрання і функціонування Ради громадського контролю при НАБУ.
«Ситуація, що склалася, потребує негайного врегулювання. Однак ми переконані, що розглядати її потрібно в більш широкому контексті, ніж врегулювання правових засад функціонування Національного бюро. Адже за нинішніх умов існує ризик того, що будь-який з антикорупційних органів може бути знищений через винесення політичних рішень Конституційним судом», - наголосили у бюро.
Конституційна криза в Україні
- 16 вересня Конституційний суд України визнав неконституційними окремі положення закону про НАБУ. Зокрема, визнано такими, що не відповідають Основному закону положення щодо наділення президента України повноваженнями утворювати НАБУ, призначати на посаду та звільняти з посади його директора, визначати трьох осіб до складу комісії з проведення конкурсу на зайняття посади директора бюро, визначати одного члена комісії зовнішнього контролю для проведення незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності НАБУ, його операційної та інституційної незалежності та затверджувати положення про Раду громадського контролю і про порядок її формування.
- 28 липня КСУ визнав неконституційним указ президента України від 16 квітня 2015 року про призначення Артема Ситника директором НАБУ. На переконання авторів подання - 51 народного депутата, тодішній глава держави Петро Порошенко вийшов за межі своїх конституційних повноважень і порушив заборону на узурпацію державної влади. Також, стверджували депутати, указ суперечить положенням Конституції, де міститься вичерпний перелік повноважень президента України.
- 27 жовтня Конституційний суд ухвалив рішення у справі за поданням 47 народних депутатів України, скасувавши статтю 366-1 Кримінального кодексу, якою передбачається відповідальність за недостовірне декларування.
- 28 жовтня через рішення КСУ Національне агентство з питань запобігання корупції закрило доступ до Єдиного державного реєстру декларацій.
- У НАБУ заявили, що через рішення КС всі справи про недостовірне декларування закриють, а викриті на зловживаннях посадовці уникнуть відповідальності.
- Президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради проект закону, яким пропонує припинити повноваження усього складу Конституційного суду. У законопроекті йдеться, зокрема, що рішення КС від 27 жовтня є "нікчемним (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийнято суддями Конституційного суду України в умовах реального конфлікту інтересів".
- Зеленський пропонує припинити повноваження суддів КСУ з дня набрання чинності законом, а суб'єктам призначення суддів пропонує невідкладно розпочати процедуру конкурсного відбору нового складу суду.
- 2 листопада у ВР було зареєстровано законопроект №4304, яким пропонується відновити норми е-декларування, які було скасовано Конституційним судом. Авторами проекту закону "Про відновлення дії окремих положень закону "Про запобігання корупції» та Кримінального кодексу України" є голова Верховної Ради Дмитро Разумков і члени різних фракцій парламенту, зокрема, "ЄС", "Голос" і "Слуга народу".
