Новий голова Державного департаменту України з питань виконання покарань Олександр ЛІСІЦКОВ повідомив Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини Ніні КАРПАЧОВІЙ, що “зіткнувся з проблемою тотальної корупції у системі”.
Про це УНІАН повідомили у прес-службі Н.КАРПАЧОВОЇ.
За інформацією прес-служби, під час зустрічі Н.КАРПАЧОВОЇ з О.ЛІСІЦКОВИМ 20 травня було розглянуто низку актуальних питань щодо дотримання прав як засуджених, зокрема в’язнів-дітей, жінок та інвалідів, так і персоналу Держдепартаменту.
Сторони констатували наявність системних проблем у дотриманні прав і свобод людини, яка опиняється в умовах ізоляції від суспільства. А тому треба реально реформувати пенітенціарну систему, а не будувати нові в’язниці.
“Новопризначений керівник відомства відверто поінформував Уповноваженого з прав людини про те, що він з перших днів зіткнувся з проблемою тотальної корупції у системі за умови, що центральний апарат, його регіональні управління в областях, адміністрація виправних установ жили своїм осібним життям, а ув’язнені – своїм”, - повідомляє прес-служба Уповноваженого ВР.
Омбудсман зосередила увагу на тривожній тенденції, яка намітилася в останні два роки - збільшення взятих під варту осіб у слідчих ізоляторах. Внаслідок цього відбувається переповнення камер, порушуються права ув’язнених на належні умови тримання, комунально-побутове, матеріальне та медичне забезпечення. Так, у Лук’янвському СІЗО на сьогодні утримується 3900 ув’язнених при плановому наповненні 2850, тобто понад норму жилої площі перебуває 1050 осіб, які змушені спати по черзі. Аналогічна ситуація склалася також у Сімферопольському, Донецькому, Харківському та Одеському слідчих ізоляторах.
На думку Ніни Карпачової, є нагальна потреба скоригувати затверджену Кабінетом міністрів України Державну програму покращення умов тримання засуджених та осіб, узятих під варту, відповідно до прийнятих нещодавно змін до Кримінально-виконавчого кодексу України, якими, зокрема, збільшено з 3 до 4 квадратних метрів мінімальну норму жилої площі для засуджених в установах виконання покарань. При цьому Уповноважений з прав людини вкотре звернула увагу на те, що площа у слідчих ізоляторах – 2,5 кв. м на одну особу – не відповідає європейським і міжнародним стандартам.
Особливе занепокоєння Омбудсмана викликає проблема забезпечення права засуджених на працю. Наразі його може реалізувати лише кожен третій з них. Звідси – низка інших проблем: трудового виховання, відшкодування завданих збитків потерпілим та державі, допомоги сім’ям, сплати аліментів, внесків до Пенсійного фонду України тощо. Так, абсолютна більшість позбавлених волі не мають жодної копійки на особових рахунках, при цьому майже 40 тисяч з них мають позови за виконавчими листами на загальну суму близько півмільярда гривень. На думку Уповноваженого з прав людини, потрібно розробити та прийняти Державну програму забезпечення зайнятості засуджених. Керівник Держдепартаменту з питань виконання покарань підтримав Н.КАРПАЧОВУ у розв’язанні цієї болючої проблеми, повідомивши, що вже зустрівся з губернаторами кількох областей і погодив питання координації зусиль щодо працезабезпечення в’язнів.
Омубудсман України порушила проблему безпідставного застосування підрозділів спеціального призначення у місцях позбавлення волі та наголосила на поглибленні відкритості та прозорості процесів, які відбуваються в системі Держдепартаменту. З цією метою слід запровадити реальні механізми здійснення цивільного демократичного контролю, покращити взаємодію Держдепартаменту з органами прокуратури, судовою гілкою влади, Мін’юстом, МВС України та громадськими правозахисними організаціями.
Не менш важливим, на думку Омбудсмана, є питання духовного розвитку в’язнів. У зв’язку з цим зазначалося, що необхідно створити умови для безперешкодного спілкування людей, позбавлених волі, з представниками релігійних конфесій.
