этот материал доступен на русском

The Economist: Світ може стати кращим без Facebook

15:26, 13 лютого 2019
Наука та IT
1430 0
Ілюстрація / REUTERS

В історії ще не було такої агломерації людства, як Facebook. Близько 2,3 мільярда людей, тобто 30% населення планети, кожного місяця контактують з соціальною мережею.

Економісти підрахували, що вона може бути оцінена в трильйони доларів лише за своїх користувачів. Але Facebook також звинувачують у різних соціальних кошмарах: від залежності й булінгу до ерозії заснованого на фактах політичного дискурсу і розв’язання рук геноциду. Нове дослідження вказує на те, що всі ці звинувачення не можна назвати незаслуженими. Вірогідно, настав час подумати про те, яким би було життя без Facebook, пише The Economist.

Щоб уявити такий світ можна було б зібрати тестові групи людей, позбавити їх доступу до соціальної мережі й подивитися, що буде. Насправді кілька команд вчених саме це і зробили. В січні Хант Аллкотт з Університету Нью-Йорка разом з Люкою Брагіері, Сарою Ейхмаєр і Метью Генцковим зі Стенфордського університету опублікували результати найбільшого подібного експерименту. Вони зібрали кілька тисяч користувачів Facebook і сортували їх на групи контролю і процедури. Члени процедурної групи деактивували свої сторінки в соціальній мережі на чотири тижні в кінці 2018 року. Дослідники перевіряли своїх «піддослідних», щоб вони ніяк не контактували з сайтом. При цьому вони спостерігали за життям людей у «цифровій пустелі».

Читайте такожFacebook хоче об'єднати WhatsApp, Instagram і Facebook Messenger

Ті, хто вимкнув Facebook, в середньому отримали додаткову годину вільного часу. Вони не використали цей ресурс на користування іншими сайтами чи соціальними мережами, а здебільшого перемкнулися на телебачення, а також на друзів і сім’ю. Такі користувачі менше споживали новин, а отже були менш поляризованими у своїх поглядах у порівнянні з тими, хто був у мережі. Відмова від Facebook підвищила відчуття щастя і скоротила напругу і депресію.

Це також допомогло людям позбутися звикання до Facebook. Після кількох тижнів деактивації користувачі почали на 23% менше часу проводити в соціальній мережі, ніж ті, хто ніколи не відмовлявся від неї. А 5% учасників експерименту взагалі більше не відновлювали свій обліковий запис. Також після чотирьох тижнів без Facebook користувачі на 13% скоротили суму, яку б вони хотіли отримати за продовження своєї відмови ще на такий же період. Іншими словами користувачі переоцінювали те, як сильно вони цінують сервіс. Місяць відмови виправив це. Разом з тим, більшість з них не захотіли відмовлятися від Facebook раз і на завжди. Це означає, що попри всі проблеми соціальна мережа створила цінність для споживачів, яка зникне разом з нею. Втім, це не точно. Після чотирьох тижнів без Facebook користувачі опинилися перед вибором: повернутися в мережу чи лишитися офлайн поки решта світу продовжує роздавати лайки. Вірогідно, що вибір на користь Facebook був продиктований бажанням лишатися на одному боці з 2,3 мільярдами користувачів.

Читайте такожFacebook видалила 20 акаунтів через зв'язки з російською "фабрикою тролів"

Але не виключено, що світ став би кращим місцем, якби соціальної мережі не існувало б взагалі. Як таке можливо? Соціальні мережі процвітають завдяки зростанню масштабу. Чим більше людей в мережі, тим більше потенційних контактів вона може запропонувати. І тим більша її цінність для кожного користувача.  Цей ефект стоїть за підйомом Facebook. Після заснування у 2004 році сайт досяг успіху завдяки різкому збільшенню «населення» інтернету. Нові користувачі стікалися в соціальну мережу, якою користуються їхні друзі й члени сім’ї. Це пішло на користь Facebook. Таким же чином міста, які швидко розвиваються, приваблюють ще більше нових мешканців. Тому що велике скупчення людей пропонує більше можливостей.

Можна сказати, що Facebook – це перший у світі напакований людьми електронний мегаполіс, який уможливлює погані й хороші контакти. У житті звичайних міст приваблива можливість бути близько до інших може призвести до надзвичайно довгої історії населеного пункту. Промислові міста швидко виникали в районі Великих озер у 19 столітті через перевагу наявності водяного транспорту. Особливо це цінувалося після того, як канали сполучили озера з Атлантичним океаном.

Великі озера тепер не мають такої економічної сили, як у давні часи. Але мільйони людей досі живуть в Чикаго, Детройті, Клівленді й Буфало. Однак, трактування довговічності – не проста справа. Наприклад, команда дослідників могла б запропонувати кільком тисячам людей з середнього заходу США заради експерименту провести місяць на Півдні Каліфорнії. Учасники експерименту могли б отримати задоволення від такого досвіду, але потім все одно повернулися б додому. Тому що там живуть їхні друзі, сім’ї, там їхні професійні контакти. Вибір повернутися додому може стати відображенням унікальної цінності, яку створили міста на Середньому заході США. Але можна також і сказати, що їхні жителі насправді застрягли у згубному балансі. Їхня якість життя підвищилася б, якби вони лише захотіли перебратися в більш сонячне місце.

Читайте такожFacebook напередодні виборів посилить боротьбу з фейковими новинами та дезінформацією

Такі речі відбуваються насправді, за межами уявних експериментів. Гай Майклс з Лондонської школи Економіки, який також працює на Оксфордський університет, дослідив долі старих міст часів Римської імперії у Великій Британії й Франції. Коли імперія занепала, їхні долі розійшлися. У Франції політичний порядок був менше порушений крахом, ніж у Британії. Тому на французькій території своє функціонування продовжило більше міст, ніж на британській. А тому впродовж подальших століть виникало більше нових британських населених пунктів, ніж французьких. І їхня перевага через доступ до судноплавних вод швидко стала очевидною. В період з 1200 до 1700 років населення міст з набережною зростало в рази швидше, ніж там, де не було доступу до акваторії. Британці отримали історичну вигоду від «перезавантаження» своєї урбаністичної мережі. А французи застрягли у застарілих логістичних сполученнях часів Римської імперії.

Такі речі важко помітити в реальному часі. І цілком вірогідно, що мережа на зразок Facebook має цінність. Коли Марк Цукерберг вирішить одного дня вимкнути своє дітище, цілком вірогідно, що інші подібні платформи здобудуть домінування. Але не виключено, що ера Facebook була породжена унікальними, швидкоплинними історичними умовами. У такому випадку більш «сонячна» екологія соціальних мереж може бути цілком досяжною. Потрібно лише, щоб користувачі Facebook захотіли шукати кращого.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
IноЗМI
телеграм-канал перекладів зарубіжної преси
Читати в Telegram