Мовні квоти можуть поширити на друковані засоби масової інформації.
Про це повідомляє газета Верховної Ради "Голос України", зазначаючи, що після прийняття у першому читанні закону "Про про забезпечення функціонування української мови", деякі видавці скептично поставилися до певних положень законопроекту.
Голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар заявила: "Ми включилися в підготовку поправок до законопроекту про українську мову в контексті поетапного переходу на українську мову друкованих видань".
Читайте такожСьогодні починається майже повна українізація телеефіру
За її словами, введення мовних квот на телебаченні і радіо мало позитивні наслідки у вигляді створення робочих місць.
"Коли впроваджувалися мовні квоти на телебаченні та радіо, це робилося з дуже простою метою — для створення робочих місць. Українські пісні на радіо — це робота і для музичних гуртів, і для студій звукозапису. На телебаченні після запровадження квот помітно збільшилася кількість україномовних телепередач, знятих українцями і в Україні. Це гумористичні шоу та пізнавальні програми, телепрограми і фільми. Ми фактично запустили виробництво українського кіно і серіалів. А це — і актори, і режисери, і автори сценаріїв — величезний пласт креативного класу, який отримав роботу", - зазначила Сюмар.
На думку голови профільного комітету, наразі існує проблема того, що українців привчили читати російською. Квоти для друкованих ЗМІ, на її думку, цю проблему вирішать, однак є й вірогідність збільшення контрабанди російськомовних ЗМІ зі сходу.
Сюмар зазначила, що введення квот має бути поступовим, щоб "галузь мала можливість вижити, і журналісти, верстальники та редактори не втратили роботу".
"Як варіант — можна виділити два-три роки, протягом яких видання змусять перейти на українську мову. Або ж запропонують поетапне впровадження — протягом першого року 25 відсотків української, другого — 35, далі — 50", - йдеться у повідомленні.
Сюмар також наголосила, що квоти не мають поширюватися на видання, що випускаються мовами Європейського Союзу.
"Маємо бути зацікавленими в тому, щоб наші діти, чи науковці, будь-хто мав можливість читати періодичну пресу англійською, німецькою чи французькою мовами", - зазначила вона.
Як повідомляв УНІАН, 4 жовтня Верховна Рада ухвалила в першому читанні проект закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної" (№ 5670-д авторства групи народних депутатів).
