Ілюстрація REUTERS

У Керчі з’явилися солдати Росії й міст, який сполучає Крим з російською територією. В порту Севастополя повно російських військових кораблів. А в Сімферополі зображення російського президента в образі капітана корабля «прикрашає» стіну будівлі.

В новій Холодній війні Крим лежить за межами нової Залізної завіси. І журналіст канадського видання Globe and Mail Марк МакКіннон перетнув її. Межа між окупованим півостровом і материковою Україною накреслена лабіринтом з парканів і бетонних блоків, розфарбованих червоними й білими смугами. За ними лежать брудні траншеї, які нагадують про криваві війни у Європі минулого століття. За цими українськими фортифікаціями у темноті стоять ворожі оборонні надбудови Росії, а за ними – Крим, який Москва захопила й анексувала п’ять років тому.

Читайте такожУ Держдумі РФ запропонували вимагати від Києва і ЄС компенсації "за 25 років анексії Криму"

Відео дня

Не часто іноземці з’являються на українському пропускному пункті на межі з півостровом. Тож навіть попри те, що в канадського журналіста є документи про дозвіл на перетин адміністративного кордону від уряду в Києві й міграційної служби у Херсоні, його все одно проводять металевої побутівки, де українські розвідники проводять допит. Їх цікавить, чому хтось з канадським паспортом хоче потрапити в Крим.

МакКіннон пояснює, що причина в тому, що він вже був на півострові п’ять років тому. Тоді він став свідком того, як замасковані російські солдати взяли під контроль Крим, а потім влаштували фальшивий «референдум», яким Володимир Путін виправдовує своє рішення оголосити цю українську територію російською. Тепер репортер хоче побачити, що змінилося в Криму, а також поговорити з місцевими про те, що сталося після того, як з’явилися російські солдати.

Згідно із законом України, єдиний можливий шлях на півострів лежить через українську КПП і лише з офіційним письмовим дозволом уряду. Після годинного допиту солдати дозволяють канадцю продовжити його шлях через одну з ліній фронту конфлікту, який змінив фактичні кордони України й де тепер проходить тонка нова лінія між Заходом і Росією. Між українськими й російськими позиціями лише кілометр. Але перетин цієї короткої відстані означає дещо більше, ніж піша прогулянка.

«За моєю спиною, поки я тягну валізу на коліщатах брудною, дірявою дорогою, яка колись була завантаженим шляхом між Херсоном і кримською столицею Сімферополем, лежить країна, яка пройшла дві прозахідні революції за останні 15 років і де політичний консенсус націлений на розрив старого зв’язку з Росією заради надії на нове майбутнє в Європі. Попереду ж лежить перша територіальна російська здобич з часів Йосипа Сталіна, який після Другої світової війни загарбав більшу частину Східної Європи», - йдеться в статті.

Автор додає, що зухвале рішення Путіна анексувати Крим дало початок новій Холодній війні, глобальному конфлікту, в якому Росія і Захід б’ються за майбутнє далеких країв, таких як Сирія і Венесуела. Москва при цьому підтримує авторитарні режими в обох цих країнах, так само, як вона підтримувала Віктора Януковича в Україні до 2014 року. Нова Холодна війна ще більше загострилася нещодавно, після того, як була розірвана важлива ракетна угода часів попереднього холодного конфлікту про РСМД. Однак, все почалося саме з Криму.

Читайте такожNewsweek: Війна проти України й підтримка Венесуели можуть привести Росію до банкрутства

Канада, США і Євросоюз кажуть, що не скасують санкції, поки Росія не покине півострів. Путін, який хоче, щоб світ визнав окупований Крим російським, відмовляється зупиняти гібридну війну, поки Захід б’є по його режиму своїм економічним арсеналом. Тим часом, на три мільйони кримчан майже не звертають уваги. Їхня роль скорочена до пішаків і жертв.

Канадський журналіст пише, що пройшовши російський КПП з колючим дротом, парканами й сенсорами, він зміг кинути перший погляд на життя у путінському Криму. Він дістав свій британський мобільний телефон, щоб зателефонувати редактору і сказати, що йому вдалося потрапити на півострів. Але повідомлення на екрані говорило: «Немає покриття». Витративши ще дві години на дорогу в Сімферополь від місця, яке Москва тепер називає своїм «кордоном», канадець зупинився в готелі «Україна». Тут він зупинявся і п’ять років тому, коли робив репортажі про російську окупаційну операцію. Він пригадує, як російські озброєні солдати сиділи в машині за 100 метрів від так званої «дільниці» фальшивого «референдуму». Коли журналіст Globe and Mail зробив фото на мобільний телефон, вони почали погрожувати йому зброєю.

Через п’ять років після анексії пам’ятник так званим «зеленим чоловічкам» біля будівлі кримського парламенту в Сімферополі, за задумом, повинен був нагадувати про «возз'єднання» Криму з Росією. Але насправді він лише символізує готовність Кремля порушувати закон, коли йому тільки заманеться. Кримський адвокат Сергій Легостов розповів канадцю, що за п’ять років найбільш помітною для нього зміною стало повне зникнення чесних судів.

Читайте такожКомісія Україна-НАТО обговорила порушення Росією прав людини в окупованому Криму

У довоєнні часи, коли півострів був під контролем України, у Легостова були трохи більше ніж 50% шанси добитися виправдання для свого клієнта або скоротити покарання до домашнього арешту чи штрафу. Однак, за останні п’ять років адвокат пригадує лише два випадки, коли російський «суддя» виносив вирок на користь захисту.

Але гірше те, що закон часто використовують для переслідування незгодних. Один з клієнтів Легостова – 53-річний український солдат у відставці Володимир Дутко, який служив у ВМС України до 2014 року. Тепер його і ще двох моряків звинувачують у нібито «змові» з метою організації саботажу стратегічних місць на півострові, щоб продемонструвати насильницьку непокору правлінню Росії. Адвокат каже, що всі докази проти його клієнта базуються на повідомленнях з телефона, які російська поліція сама ж і написала під час обшуку вдома у Дутка в листопаді 2016 року. Син колишнього українського моряка вважає, що його батька використовують.

«Вони хочуть показати іншим колишнім українським військовим, що їм краще сидіти тихо, якщо вони хочуть тут жити», - каже 30-річний Ілля.

Такі зміни не могли лишитися непомітними для мешканців Криму, які за часи життя в Україні звикли говорити вільно і час від часу виступати проти рішень уряду. Тепер  у них немає такого права.

«Інтуїтивно ти відчуваєш тиск, стаєш більш замкненим, щоб не робив, навіть в колі сім’ї чи за кермом», - каже Легостов.

Він пригадує, як багато кримчан були у захваті від появи російських військових навесні 2014 року.

«Ми просто поняття не мали, що таке життя в Росії», - додав адвокат.

Канадський журналіст також нагадує про те, як у 2014 році кримські татари були проти російської окупації, влаштовуючи масові протести перед так званим «референдумом». Тож після завершення російської операції вони, вочевидь, стали жертвами переслідування. Озброєні агенти ФСБ увірвалися в дім Ділявера Маметова вранці 19 травня 2016 року невдовзі після ранкової молитви. Близько десятка чоловіків зі зброєю і в масках обшукували будинок кілька годин, а потім арештували батька Ділявера – Рамзі.

«Це було схоже на сцену з радянського фільму про німецьку окупацію», - пригадує 25-річний кримський татарин.

«Я запитав: «Куди ви забираєте батька?» Вони сказали: «Його не буде лише 15 хвилин, поки ми проведемо певні перевірки». І от ці 15 хвилин тривають вже три роки», - каже Маметов.

Читайте такожОкупанти порушили "справи" проти понад 130 кримськотатарських активістів – Грицак

Окупаційна влада засудила Ремзі Маметова до дев’яти років в’язниці, назвавши його членом міжнародної мусульманської організації «Хізб ут-Тахрір», яка закликає до мирного створення держави за законом Шаріату. В Україні й більшості країн Заходу організація існує легально, але в Росії вона заборонена як «екстремістська». Загалом близько 30 кримських татар були арештовані за звинуваченнями у причетності до «Хізб ут-Тахрір» чи за участь у проукраїнських протестах у 2014 році. Правозахисники кажуть, що ще 44 кримських татар зникли після обшуків. Шестеро затриманих згодом знайшли мертвими. Їхні тіла зі слідами жорстоких побоїв знайшли у неглибоких могилах. Ще 19 – досі зниклі.

Представник Меджлісу Нарім Джелалов сказав канадському журналісту, що в Криму проходить цілеспрямована акція, націлена на те, щоб вигнати кримських татар знову з їхньої історичної батьківщини. Загалом близько 28 тисяч мешканців Криму зареєструвалися в якості вимушено переміщених людей в інших регіонах України.

«Сьогодні люди говорять про гібридну депортацію, коли вас не змушують прямо поїхати, але роблять все, щоб ви самі поїхали. Це міжнародний злочин. Крим – окупована територія. І людей змушують її покинути», - пояснив Джеланов.

Для тих, хто відкрито висловлює свою позицію, ціна зростає. Юрист Еміль Курбедінов, який захищає Меметова й багатьох інших політичних в’язнів, сам провів п’ять днів у в’язниці в грудні через фото на Facebook за 2013 рік з мітингу «Хізб ут-Тахрір». Насправді ж, на його думку, причина арешту була в тому, що він зголосився захищати Богдана Небилицю – одного з 24 моряків, які потрапили в російський полон після сутички в Керченській протоці в листопаді.

Читайте такожЗ початку окупації в Криму викрадено 44 людини - правозахисники

Автор зауважує, що є і ті, хто радий окупації. Головний муфтій мечеті в Сімферополі Айдар Ісмайлов стверджує, що життя під російським режимом стало кращим. При цьому, він вказує на інфраструктурні проекти й будівництво нової великої мечеті на околицях Сімферополя. За словами Ісмайлова, злочини проти людства на півострові скоюють «лише західні санкції». Але такі проросійські погляди непопулярні серед кримських татар.

«Коли я вийшов з мечеті після інтерв’ю, мене зупинив вірянин. «Я чув, що ви з Канади», - сказав чоловік російською мовою, стоячи на засніженій вулиці. «Скажіть, як я можу отримати політичний притулок?»», - йдеться в статті.

В порту Севастополя стоять кораблі Чорноморського військового флоту РФ. Власне, збереження його тут було однією з головних причин, чому Путін наважився на окупацію півострова. І він добився свого.

«Історична правда була відновлена», - каже канадцю екскурсовод середніх років на ім’я Олена після екскурсії портом на човні, вказуючи рукою на російські субмарини й фрегати. Біля суден російської берегової охорони вона сказала: «Такого типу кораблі відбили недавню українську агресію в Керчі». Вона мала на увазі події у листопаді, коли російська сторона обстріляла три військові кораблі України й захопила в полон 24 моряків.

Читайте такожУ "Крим SOS" попередили про небезпеку "фатальних наслідків" політики окупантів

А от власниця сувенірної крамниці Наталія Олександрівна бачить речі інакше. Вона не назвала своє прізвище під страхом покарання.

«Крим тепер одна велика військова база», - каже вона тихо.

«Тоді була ейфорія», - нагадує 59-річна жінка про так званий «референдум» у 2014 році, - «Але тепер багато хто шкодує, хоч і бояться сказати про це».