На околицях столиці України, де історичний район Дарниця закінчується і починається хвойний ліс, лежить прихована реліквія СРСР, яка колись вважалася однією з найбільш інноваційних споруд у своєму роді. Якщо подивитися згори, ця велетенська дископодібна будівля нагадує велетенську літаючу тарілку чи навіть корабель з фільму Star Track, який зробив вимушену посадку посеред Києва.
Це, як пише CNN, автобусний парк №7. І так, це всього лише гараж. Адже в радянські часи найбільш експериментальні архітектурні рішення використовували також для побудови «храмів щоденного життя». Парк був відкритий в 1973 році. Масштаби футуристичної споруди відображають те, яке жваве життя вона колись підтримувала. Це був важливий вузол для київських міжнародних, внутрішніх і міських автобусних маршрутів. Тут щоденно працювали приблизно 1400 людей і 400 автобусів.
Видання пише, що автором київської «літаючої тарілки» був московський архітектор В. Зінкевич. Ця споруда була єдиною у своєму роді на весь СРСР. Парк не лише захищав автобуси від суворих українських зим, а й розміщував в собі все необхідне для обслуговування. Зокрема, ремонтні доки були розташовані поруч. Працівники, які працювали в автобусному парку №7, кажуть, що навколо «літаючої тарілки» було багато шуму.
«Будівництво тривало вісім років», - каже CNN колишній працівник.
«Це був один з найгарніших автобусних парків в Україні і Європі на той час. Ми обслуговували міжнародні лінії в Чехословаччину, Молдову, Німеччину, Польщу», - додає він.
Олег Тоцький, засновник Kiev Live View, застав автобусний парк №7 у часи його найнижчого операційного потоку у 2014 році.
Читайте такожForbes про «чорний» туризм: В Чорнобиль можна з’їздити й без приниження жертв
«Велич цієї споруди не можливо відчути ззовні», - сказав він.
За його словами, парк був також унікальним з точки зору інженерної думки через свої підвісні конструкції. Понад 180 сталевих кабелів тримають дах, який опирається на єдину грибоподібну колону в центрі.
Депо зіграло свою роль в часи ядерної катастрофи на Чорнобильській АЕС у квітні 1986 року. Близько 70 автобусів, які базувалися тут, вирушили в Прип’ять для проведення евакуації населення. За словами одного з колишніх працівників парку, деякі машини так і не повернулися. Їх покинули в зоні відчуження, тому що вони увібрали надто багато радіації. Решта ж повернулися на звичні маршрути після процедури очищення.
Розпад СРСР в 1991 році став для автобусного парку №7 початком кінця. Спочатку були скасовані всі міжнародні рейси. Тоді в Україні почалася економічна криза, яка тривала впродовж 90-х років. Грошей бракувало, щоб замінити старі й зламані автобуси. Потім впродовж кількох років спостерігалося пожвавлення, але зрештою місцеві маршрути були зупинені у 2005 році. Однак, повне закриття парку відбулося у 2015-му.
Сьогодні його перекриття має виснажений і занедбаний вигляд. Численні дерева ростуть просто з нього. Всередині ржаві автобусні деталі й трава заповнює велетенський ангар, який колись був переповнений ревом двигунів. Хоч природа сильно пошкодила парк, він лишається один з найбільш неймовірних зразків так званого радянського модернізму.
Читайте такожWashington Post: Серіал про Чорнобиль спричинив наплив допитливих туристів у Литву
В часи, коли парк №7 був відкритий, одержимість Радянського Союзу космосом досягла свого піку завдяки тому, що Юрій Гагарін став першою людиною, яка побувала за межами атмосфери Землі. Це сталося в 1961 році. Того ж року письменник Станіслав Лем опублікував свою новелу «Соляріс». Космічний дизайн автобусного гаража напряму віддзеркалював цю космічну лихоманку. В ті часи багато радянських міст стали «місцем посадки» велетенських бетонних будівель з вікнами у формі ілюмінаторів. Тоді Київ став одним з найбільш популярних міст для таких архітектурних експериментів «космічної ери». Тож парк №7 лише один з десятків модерністських будівель, які можна знайти в столиці України.
Однак, споруда привернула до себе увагу у 2018 році, коли популярний у Південній Кореї гурт NCT зняв тут кліп на свою пісню. Понад 80 мільйонів людей подивилися ролик. Але це не допомогло відродити парк. Видання пише, що якщо він врешті розвалиться від старості, навряд чи багато українців будуть засмучені. Збереження радянської спадщини – дуже непроста тема в країні, яка настільки сильно постраждала від комуністичного режиму.
Голодомор, депортації, Чорнобиль, репресії й тоталітаризм не були забуті. І модерністські споруди служать лише нагадуванням про трагічне минуле.
