Більшість студентів сподіваються лише на себе, але вважають, що держава повинна піклуватися про їхнє працевлаштування.

До такого висновку дійшли експерти Інституту Горшеніна, провівши соціологічне дослідження на тему «Сучасне студентство України».

Відповідно до даних опитування, переданих агентству УНІАН, 72,1% українських студентів керуються при плануванні свого життя власними можливостями – фізичними, матеріальними, інтелектуальними.

Відео дня

Близько чверті опитаних керуються можливостями своєї сім`ї (29,3%) і реальною економічною ситуацією в державі (23,8%), а кожен п`ятий респондент (19,7%) сподівається на успіх, осяяння.

Реальною економічною ситуацією в державі керується при плануванні свого життя кожен шостий студент (15,1%) і майже така ж кількість опитаних (13,4%) керуються в цьому питанні світовими тенденціями у сфері економіки, політики, інформаційних технологій.

Іншими критеріями керуються 3,5% респондентів, а 9,2% ще не замислювалися над цим питанням.

Більшість студентів вважають, що держава повинна піклуватися про працевлаштування молоді (76,2%), а також про освітні (74,6%) та житлові (71,2%) потреби молодих людей.

На думку 22,8% респондентів, держава повинна піклуватися про потреби дозвілля молоді, а 5,7% опитаних вважають, що держава повинна допомагати молоді вирішувати інші проблеми.

Вважають, що держава не повинна піклуватися ні про які потреби молоді, 2,1% респондентів.

Більшість опитаних студентів (68,9%) назвали джерелом свого щомісячного доходу допомогу батьків. Стипендія є джерелом доходу для 45,2%, особистий заробіток – для 44,7% опитаних.

Доходи від власності мають 2,8% українських студентів, а 2,4% відмовилися назвати джерела свого щомісячного доходу.

Згідно з дослідженням, суміщають навчання з роботою для того, щоб забезпечити власне існування, 41,8% українських студентів.

Кожен п`ятий (21,5%) робить це для того, щоб заробити гроші на розваги, а кожен десятий – щоб сплатити навчання (10,8%) й отримати досвід роботи (9,2%).

Суміщають навчання з роботою з метою набуття практичних навичок за фахом 7,1% опитаних, а 4,1% роблять це з іншою метою.

Важко відповісти на це запитання 5,5% респондентів.

Для більшості студентів України (72,1%) найбільш значущою цінністю в трудовій сфері є високий заробіток. Більше половини (56,7%) вважають такою цінністю перспективи кар`єрного росту, 43,1% - дружний колектив, 41,2% - можливість творчої самореалізації. Більше чверті опитаних (28,6%) найбільш значущою цінністю в трудовій сфері назвали роботу за фахом, а кожен п`ятий (21,0%) – престижність роботи.

Вільний графік роботи має важливе значення для 14,3% респондентів, а кожного десятого (10,1%) приваблює щадний режим роботи.

Тільки 7,5% студентів заявили, що в роботі для них важливо нести «добре, вічне».

Інші цінності в трудовій сфері є найбільш значущими для 4,5% опитаних, а 3,4% важко відповісти на це запитання.

Велика частина українських студентів вважає, що для того, щоб влаштуватися на хорошу роботу, обов`язкові професійні знання (65,6%) й працездатність (64,8%).

Більше половини респондентів (53,4%) вважають обов`язковою для цього якістю ініціативність, а 41,2% упевнені, що потрібен досвід роботи.

Кожен п`ятий опитаний вважає, що для отримання хорошої роботи необхідна приємна зовнішність (20,3%) і протекція (19,8%), а на думку 11,3%, для отримання хорошої роботи потрібно дати хабар.

Відповідь «інше» на це запитання дали 3,7% респондентів, а 3,3% важко відповісти на це запитання.

Більш ніж для половини українських студентів (53,1%) визначальним чинником при виборі ВНЗ була престижність навчального закладу.

Престижність спеціальності відігравала ключову роль для 40,1% опитаних, а для третини респондентів (35,5%) – затребуваність спеціальності на ринку праці.

Сильний викладацький склад мав значення при виборі ВНЗ для 22,8% опитаних, а кожного п`ятого респондента в першу чергу приваблювали цікаві навчальні курси (20,9%), наявність розподілу на роботу (19,3%) і можливість стажувань за кордоном (18,5%).

Низький рівень корупції у ВНЗ важливий для 14,4%, можливість наукової діяльності – для 11,6%, наявність військової кафедри для 8,2% студентів.

Іншими чинниками керувалися 2,7% опитаних, а 3,6% важко відповісти на це запитання.

Переважна більшість українських студентів (80,3%) вважають, що молодь має специфічні потреби, які слід захищати на державному рівні.

Не бачать таких потреб молоді 8,3% опитаних, а 11,4% важко відповісти на це запитання.

Більше половини опитаних студентів вважають найбільш складними для молоді проблемами наркотичну залежність (59,8%) і відсутність можливостей для самореалізації (55,2%).

Брак коштів для існування є важкою проблемою для 48,1% опитаних, алкогольна залежність – для 39,4%.

Близько третини респондентів (33,1%) вважають важкою проблемою відсутність роботи і проблеми з працевлаштуванням, а 29,7% найбільше турбує відсутність друзів.

Менше чверті українських студентів лякає матеріальна залежність від дорослих (24,8%), насильство в сім`ї (23,1%), депресивний стан (22,5%) і конфлікти з батьками (21,3%).

Обмежені житлові умови є складною проблемою для 17,2% опитаних, нерозділене кохання – для 12,4%, конфлікти в колективі – для 11,9% респондентів. Інші проблеми назвали 5,3% студентів, а 6,2% важко визначити найбільш важкі для молоді проблеми.

Велика частина українських студентів (62,2%) вважає, що молодим людям неможливо самостійно вирішити проблему наркотичної залежності. Близько половини опитаних (47,3%) вважають, що такою проблемою є алкогольна залежність, близько чверті (25,5%) – насильство в сім`ї.

Проблему відсутності роботи й проблеми з працевлаштуванням неможливо вирішити самостійно, на думку кожного п`ятого респондента (19,7%), а кожен шостий вважає такою проблемою брак коштів для існування (15,9%), відсутність можливостей для самореалізації (15,8%) і депресивний стан (15,3%).

Менша кількість опитаних назвали нерозв`язними для молодих людей такі проблеми як відсутність друзів (14,7%), обмежені житлові умови (13,4%) і конфлікти в колективі (12,1%).

Вважає, що проблему нерозділеного кохання молоді неможливо вирішити самостійно, кожен десятий респондент (10,2%), 8,4% опитаних назвали такою проблемою матеріальну залежність від дорослих, а 7% - конфлікти з батьками.

Вважають, що молоді люди не здатні самостійно вирішити інші свої проблеми 5,1% респондентів, а 7,9% важко відповісти на це запитання.

Більше половини студентів України (55,2%) у вільний час гуляють вулицями, у парках, дивляться вдома телевізор 44,7%, читають 43,1% опитаних. Відвідують кінотеатри у вільний час 32,3% респондентів, бари, кафе та ресторани – 29,1%, а 28,4% грають у комп`ютерні ігри. Кожен п`ятий студент у вільний час займається спортом (20,2%), відвідує театри (19,3%) й займається своїм хобі (19,2%).

Займаються іншими справами у вільний час 6,8% опитаних, а 7,6% заявили, що вільного часу в них немає. Важко відповісти на це запитання 2,1% респондентів.

Соціологічне дослідження Інститут Горшеніна провів із лютого по березень 2010 року. Опитано 1200 студентів вищих навчальних закладів у містах-мільйонниках: Києві, Харкові, Дніпропетровську, Донецьку, Одесі та Львові.