У Тернополі невідомі знищили меморіальну дошку Ярослави Стецько.
Як повідомили кореспонденту УНІАН в прес-службі обласної організації Конгресу українських націоналістів, у ніч з 17 на 18 серпня охоронець почув сильний гуркіт, а коли вийшов на вулицю, то побачив збиту зі стіни меморіальну дошку. Одразу після цього він викликав правоохоронців.
Голова обласної організації КУН Іван БІЛАХ вважає акт вандалізму спеціально спланованою провокацією проросійських сил напередодні Дня Незалежності. «Що це не випадковість засвідчує і те, що цієї ж ночі у місті було зруйновано меморіальну дошку полковнику УПА Омеляну Польовому. З приходом команди ЯНУКОВИЧА антиукраїнські сили відчули свою безкарність і вседозволеність», – переконаний І.БІЛАХ.
Він додав, що представники КУН звернулися до міліції з вимогою розслідувати акти вандалізму. «Сподіваємося, що в найближчий час правоохоронці знайдуть зловмисників», – сказав І.БІЛАХ.
Як повідомляв УНІАН, 30 травня у Тернополі до 90-річчя від дня народження голови ОУН, народного депутата трьох скликань, голови КУН Я.Стецько обласна організація Конгресу українських націоналістів спільно з міською радою та патріотичними організаціями області відкрила меморіальну дошку видатній політичній діячці. Пам’ятну дошку було відкрито на фасаді будинку, де розташований офіс КУН, у центральній частині міста.
Довідка УНІАН. Я.Стецько народилася 14 травня 1920 року в с. Романівка Тернопільської області. Померла 12 березня 2003 року.
У 1943 році за діяльність в ОУН ув’язнена німцями у Львові. У 1944-1991 роки перебувала за кордоном, де разом із чоловіком Ярославом Стецьком вела підпільну діяльність, спрямовану на здобуття Україною незалежності. Співорганізатор Червоного Хреста УПА, жіночої мережі і юнацтва ОУН. З 1968 – керівник сектору зовнішньої політики Проводу ОУН. Була членом ЦК Антибільшовицького блоку народів (АБН), президентом АБН, головним редактором ABN-Correspondence (з 1948), квартальника «Ukrainian Review» та різних видань АБН, організатором конференцій АБН й учасником міжнародних антикомуністичних конгресів, співорганізатором Європейської Ради Свободи.
Після отримання Україною незалежності повернулася на батьківщину.
Очолювала Конгрес українських націоналістів з 1992 року.
До 2001 року – голова проводу ОУН(б).
