Президент України Віктор ЮЩЕНКО застосував право вето до Закону України «Про внесення зміни до статті 30 Закону України «Про приватизацію державного майна» щодо гарантійного платежу (застави) у випадку звернення позивача до суду про призупинення або припинення приватизації об`єктів або пакетів акцій».
Як повідомляє прес-служба глави держави, представлятиме пропозиції Президента під час розгляду закону на пленарному засіданні Верховної Ради представник Президента у Верховній Раді Роман ЗВАРИЧ.
У своїх пропозиціях до закону Президент зазначає, що прийнятий ВР 1 червня 2007 року Закон України «Про внесення зміни до статті 30 Закону України «Про приватизацію державного майна» щодо гарантійного платежу (застави) у випадку звернення позивача до суду про призупинення або припинення приватизації об`єктів або пакетів акцій» не може бути підписаний з таких підстав.
Законом пропонується доповнити статтю 30 Закону України «Про приватизацію державного майна» положеннями, які передбачають, зокрема, що сторона, яка заявляє клопотання про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії з державним майном або корпоративними правами держави, має зарахувати на рахунок органу приватизації гарантійний платіж (заставу) у розмірі 100 відсотків початкової вартості об`єкта приватизації, щодо якого заявляється вимога про заборону вчинення дій. В іншому ж випадку клопотання про забезпечення позову судами не розглядаються.
У зв`язку з цим слід зазначити, що предметом регулювання Закону України «Про приватизацію державного майна» є правові, економічні та організаційні основи приватизації державного майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим. Спори ж щодо приватизації державного майна, крім спорів, які виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції адміністративних судів, вирішуються господарським судом у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України (стаття 30 Закону України «Про приватизацію державного майна»).
Таким чином, пропоновані Законом, що надійшов на підпис, процесуальні положення є предметом регулювання не Закону України «Про приватизацію державного майна», а Господарського процесуального кодексу України, яким питання щодо запобігання зловживанню запобіжними заходами вже врегульовано.
Зокрема, господарський суд може зобов`язати заявника забезпечити його вимогу заставою, достатньою для того, щоб запобігти зловживанню запобіжними заходами, яка вноситься на депозит господарського суду. Розмір застави визначається господарським судом з урахуванням обставин справи, але не повинен бути більшим від розміру заявленої шкоди (частина четверта статті 434 Господарського процесуального кодексу України). Аналогічний механізм запобігання зловживанню запобіжними заходами передбачено і в цивільно-процесуальному законодавстві (стаття 153 Цивільного процесуального кодексу України).
До того ж вирішення питань як про необхідність застосування застави взагалі, так і про розмір такої застави Господарським процесуальним кодексом України віднесено до компетенції суду, який вирішує ці питання з урахуванням обставин справи. При цьому передбачається, що розмір застави не може бути більшим ніж розмір заявленої шкоди.
Очевидно, що на практиці у переважній більшості випадків громадяни, трудові колективи підприємств унаслідок відсутності коштів будуть не в змозі зарахувати на рахунок органу приватизації гарантійний платіж (заставу) у розмірі 100 відсотків початкової вартості об`єкта приватизації, щодо якого заявляється вимога про заборону вчинення дій, і, як наслідок, звернутись до суду за захистом своїх інтересів із відповідним клопотанням про забезпечення позову.
Крім того, Закон, що розглядається, регулює питання щодо перерахування з рахунка органу приватизації 10 (50) відсотків гарантійного платежу (застави) до державного бюджету України у разі часткової (повної) відмови судом позивачеві у задоволенні позовних вимог, однак не регламентує порядку повернення заявникові решти коштів гарантійного платежу (застави), як не встановлює і самої можливості повернення цих коштів.
Усе наведене не відповідає конституційним положенням щодо захисту судом прав і свобод людини і громадянина, гарантування кожному права на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, положенню Основного Закону держави, що забороняє при прийнятті нових або внесенні змін до чинних законів звужувати зміст та обсяг існуючих прав, а відтак – принципу щодо відповідальності держави перед людиною за свою діяльність (статті 3, 22, 24, 55 Конституції України).
Ураховуючи викладене, Президент пропонує відхилити Закон України «Про внесення зміни до статті 30 Закону України «Про приватизацію державного майна» щодо гарантійного платежу (застави) у випадку звернення позивача до суду про призупинення або припинення приватизації об`єктів або пакетів акцій».
