Напередодні Міжнародного дня захисту жертв тортур українські правозахисники роблять невтішні висновки: тортури в Україні – вже не рідкість, а буденне явище.

Як вважає експерт Харківської правозахисної групи Борис Захаров, головна причина тортур у міліції – необхідність виконувати план розкриваності злочинів, поставлений перед правоохоронцями нинішнім міністром МВС.

Мета важливіша за засоби, а тому жертвами стають безневинні люди, вважає Борис Захаров. За допомогою жорстоких знущань можна вибити визнання в будь-якому злочині.

Відео дня

- Ця проблема за розмахом більша, ніж епідемія туберкульозу, - сказав Борис Захаров. - на Туберкульоз хворіють більше півмільйона, а за минулий рік тортур зазнали 800 тис. осіб.

При цьому, говорить правозахисник, випадки розслідування тортур украй рідкісні і те не за ст. 127 Кримінального кодексу ("Заборона тортур").

- Застосовуються в основному ст. 365, 364 ("Зловживання службовим становищем" або "Перевищення службових повноважень"), - розповіла експерт ХПГ Людмила Клочко. - Це дещо бентежить: якщо трішки побив, це зловживання, а якщо сильно побив, це перевищення.

За словами правозахисників, Європейський суд з початку року ухвалив 4 рішення, в яких визнав, що держава Україна порушила ст. 3 Європейських конвенції з прав людини ("Заборона тортур і жорстокого поводження"). Сума сатисфакції потерпілим склала майже €100 тис., її повинна відшкодувати держава, а не винні в злочині особи.

Як говорить Людмила Клочко, в Україні діє Закон "Про виконання рішень Європейського суду і про застосування судами України практики Європейського суду", в ньому передбачений регресний позов, коли винні органи повинні відшкодувати держбюджету суму сатисфакції. Але насправді таких позовів Міністерство юстиції не пред'являє.

Проти тортур у правоохоронних органах правозахисні організації виступали неодноразово. 23 червня подібна акція протесту відбулася біля будівлі Генпрокуратури в Києві і 10 областях України.

Левый берег