Як передає кореспондент УНІАН, таку думку висловив член наглядової ради «Українського кредитно-банківського союзу» Ярослав Колесник під час круглого столу в Києві.
“Такими темпами, якими ми рухаємося, ставки впадуть через 7-8 років, тому регулятор має концентруватися на зниженні вартості кредитів”, - сказав банкір. За його словами, політика регулятора була зосереджена на монетарних методах у зв'язку з великими обсягами валютного кредитування, але на даний час банки, одержавши негативний досвід в період кризи, і самі розуміють, що кредитувати населення у валюті не можна. “Завдання регулятора має бути не утримувати валютний курс, а впливати на зниження вартості ресурсів. Одним з чинників може бути плаваючий курс”, - додав Колесник.
Стагнація іпотечного кредитування, на думку заступника голови правління “Сбербанку Росії” Ірини Князєвої, зумовлена дефіцитом на «хорошого» позичальника, що, у свою чергу, зумовлене низьким рівнем реальних доходів населення і неадекватною вартістю квадратного метра житла. «Якщо є зростання доходів населення і є позичальники, то буде зниження відсоткових ставок. Ми маємо можливості нарощувати портфель, але для нас ключовою проблемою є реальні доходи населення», - сказала Князєва. За її словами, забудовники, по суті, зайняли вільну нішу у зв'язку із забороною валютного кредитування для банків і закладають у вартість квадратного метра житла вартість п'ятирічної розстрочки, що і підвищує вартість житла.
Як зазначив заступник голови правління “Ощадбанку” Антон Тютюн, незважаючи на високий рівень ліквідності у банківській системі, проблема збалансованості ресурсів банків за термінами залишається актуальною, і вирішенням цієї проблеми може бути введення вкладів без відклику. “Не треба цього боятися, у клієнта буде вибір - покласти на звичайний вклад і забрати свої кошти коли завгодно, або на вклад без відклику за вищою ставкою”. Банкір також погодився, що в даний час не вистачає платоспроможних позичальників, а вартість житла є неадекватною з урахуванням реальних доходів населення. “Вихід – запускати програму з будівництва соціального житла. Доступним житло бути не може, а соціальне можна будувати меншим метражем, за спрощеними технологіями. Потрібні інші механізми для зниження ставок на ринку під тиском конкуренції: соціальне житло, інфраструктурні проекти під держгарантії”, - пояснив Тютюн.
На думку голови правління “Райффайзен Банк Аваль” Володимира Лавренчука, економічних підстав для високого рівня відсоткових ставок на ринку на даний час немає. «Джерелом ресурсів для банків є депозити населення. Вони дорогі, оскільки це плата за довіру до банківської системи, за можливу компенсацію в результаті банкрутства, за довіру до гривні”, - сказав банкір. За його словами, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб і Національний банк України демонструють ринку стабільність банківської системи, але необхідно знизити залежність системи від валюти шляхом введення плаваючого курсу гривні.
Крім того, він відзначив, що у 2010 році співвідношення обсягів кредитів до ВВП України становило 80%, а після кризи, у 2012 році, це співвідношення знизилося до 57%, при цьому 15-20% кредитів є проблемними. «Це дуже мало для підтримки економіки. А питання підвищення доходів населення не буде вирішено без підняття економіки”, - резюмував банкір.
Як відзначив член ради Національного банку України, старший радник “Альфа-Банку” (Україна) Роман Шпек, у рамках зниження вартості кредитів для насичення ринку доступними ресурсами Нацбанк має надавати банкам довгострокове рефінансування, щоб вони могли спрямовувати ці кошти на кредитування реального сектору економіки і тим самим забезпечувати приріст ВВП і реальних доходів населення.
Присутній на круглому столі заступник директора генерального департаменту грошово-кредитної політики НБУ Олександр Арсенюк запевнив, що регулятор підтримуватиме прагнення банків нарощувати обсяги кредитування реального сектору економіки. “Ресурси у системи є, інфляція в країні нульова, облікову ставку Нацбанку недавно знижено до 7%, але ставки на ринку залишаються високими”, - відзначив представник НБУ. За його словами, прийняті Національним банком заходи поступово дають результат, і за січень-травень поточного року приріст кредитних вкладень банків становив близько 2%, а за підсумками півріччя – вже 3%, переважно за рахунок кредитування суб'єктів господарювання. Арсенюк заявив, що Національний банк і надалі вживатиме заходів для зниження доларизації економіки і посилення статусу національної валюти як засобу платежу і накопичення.
Як повідомляв УНІАН, за інформацією НБУ, загальний обсяг залишків банківських депозитів у травні зріс на 0,6% (з початку року - на 6,5%) - до 604,9 млрд грн. Водночас загальний обсяг залишків за кредитами у травні залишився майже на рівні минулого місяця (з початку року зростання становило 1,9%) - до 825 млрд грн. Обсяг рефінансування комерційних банків Нацбанком у травні становив 5,2 млрд грн (з початку року - 14,5 млрд грн).
З 10 червня 2013 року Нацбанк знизив облікову ставку до 7,0% з 7,5%, а також знизив ставки рефінансування на 0,5 відсоткового пункту, в результаті чого ставка за кредитами «овернайт» під забезпечення державними цінними паперами знижена до 8%, без забезпечення (бланковим) – до 10% річних. Поточного року регулятор планує продовжити політику зниження облікової ставки.
