Президент України Віктор ЮЩЕНКО вважає, що уряд має додатково вивчити питання приватизації державних пакетів акцій 6 обленерго.
Як повідомляє прес-служба глави держави, на цьому він наголосив у своєму листі, направленому сьогодні до прем`єр-міністра України Юлії ТИМОШЕНКО.
В.ЮЩЕНКО наголошує, що Державна програма приватизації має визначити умови приватизації об`єктів великої, середньої приватизації, засади приватизації таких стратегічних об`єктів, як ВАТ «Укртелеком», ВАТ «Одеський припортовий завод» та інших ключових підприємств. Уряд у цьому питанні має рухатись виключно у законодавчій площині.
Президент висловив переконання, що потребує додаткового вивчення та обгрунтування питання включення до Переліку господарських товариств, державні пакети акцій (частки) яких підлягають першочерговому продажу в 2008 році, відкритих акціонерних товариств «Прикарпаттяобленерго», «Львівобленерго», «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго», «Полтаваобленерго», «Сумиобленерго», «Енергопостачальна компанія «Чернігівобленерго».
Пакети акцій згаданих акціонерних товариств, що належать державі, входять до складу активів Національної акціонерної компанії «Енергетична компанія України».
«Відчуження з державної власності пакетів акцій зазначених товариств не тільки позбавить державу можливості управління цими стратегічно важливими об`єктами, але й може суттєво вплинути на результати діяльності цієї компанії, унеможливити виконання взятих нею зобов`язань, зокрема перед своїми кредиторами, погіршити фінансово-економічний стан», – йдеться у листі Президента.
Як повідомляв УНІАН, Кабінет міністрів України має намір виставити на приватизаційний продаж в 2008 році держпакети акцій 19 підприємств. Як сказано в розпорядженні Кабміну від 16 січня 2008 року №81-р, на першочерговий продаж в 2008 році, зокрема, планується виставити держпакети акцій ВАТ “Укртелеком” (67,79%), ВАТ “Одеський припортовий завод” (99,57%), ВАТ “Турбоатом” (75,22%), Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд (незавершене будівництво), ВАТ «Прикарпаттяобленерго» (25,02%), ВАТ “Львівобленерго” (26,98%), ВАТ “Енергопоставляюча компанія “Одесаобленерго” (25,01%), ВАТ “Полтаваобленерго” (25%+1 акція), ВАТ “Енергопоставляюча компанія “Чернігівобленерго” (25%+1 акція), ВАТ “Сумиобленерго” (25%+1 акція).
***
Президент пропонує законодавчо закріпити першочерговість продажу у процесі приватизації контрольного пакету стратегічного підприємства і лише потім – дрібних пакетів.
В.ЮЩЕНКО переконаний, що першочерговим кроком нового уряду у сфері приватизації має бути формування адекватного сучасним умовам законодавчого забезпечення приватизаційних процесів, насамперед удосконалення Закону України «Про приватизацію державного майна» та розробка нової Державної програми приватизації.
Президент вважає, що в удосконаленому Законі України «Про приватизацію державного майна» та новій Державній програмі приватизації має бути передбачено:
удосконалення механізму продажу державного майна з метою забезпечення максимальної прозорості цього процесу;
розробку програм реформування окремих галузей, «дорожніх карт», з визначенням способів продажу провідних об`єктів окремих галузей та умов залучення інвестицій, а також впливу, який матиме держава на розвиток цих сфер та механізмів для регулювання відповідних ринків;
формування чіткої державної стратегії ефективної структури власності, у тому числі шляхом скорочення переліку об`єктів, що не підлягають приватизації, закріплених у державній власності, продажу неконтрольних пакетів акцій товариств, на які держава не має впливу;
затвердження умов та порядку приватизації об`єктів групи В і Г виключно рішенням Кабінету міністрів України;
приватизацію підприємств групи Г (стратегічних) шляхом продажу на конкурсі контрольного пакета акцій, а лише потім – дрібних пакетів акцій;
особливості та механізми приватизації інвестиційно-непривабливих об`єктів;
відмову від висунення умов приватизації, які обмежують участь у конкурсі потенційних інвесторів;
попереднє експертне обговорення приватизації об`єктів;
забезпечення спрямування не менше половини надходжень від приватизації державного майна на інвестування державних підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, попередньо визначивши пріоритетні галузі економіки, які потребують першочергової підтримки.
***
Віктор ЮЩЕНКО вважає, що питання продажу Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд (КГЗКОР) можна вирішувати лише після проведення переговорів з країнами-учасницями будівництва цього підприємства.
«Це питання потребує врегулювання на міжнародному рівні у зв`язку з тим, що у будівництві даного об`єкта брали участь іноземні країни. Відповідно, прийняття рішення щодо КГЗКОР без узгодження з країнами-учасницями його будівництва матиме вкрай негативні наслідки для України», – наголошує В.ЮЩЕНКО.
Зважаючи на це, Президент вважає за необхідне провести переговори з країнами-учасницями будівництва КГЗКОР та підписати нові угоди. Лише після цього визначитись щодо врегулювання питання добудови КГЗКОР, зокрема, глава держави вважає, що це можливо здійснити шляхом: приватизації КГЗКОР на аукціоні; створення ВАТ на базі майна КГЗКОР із залученням українських учасників металургійного ринку; добудови КГЗКОР державою.
В.ЮЩЕНКО просить Ю.ТИМОШЕНКО вивчити питання законодавчого забезпечення приватизаційних процесів, за результатами переглянути розпорядження Кабінету міністрів України від 16.01.2008 № 81-р і поінформувати до 15 лютого 2008 року про результати та невідкладно внести на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про Державну програму приватизації».
Як повідомляв УНІАН, Кабінет міністрів 16 січня затвердив список об`єктів приватизації у 2008 році, серед яких Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окислених руд (КГЗКОР).
У серпні 2006 року уряд вирішив створити на базі КГЗКОР спільне підприємство у формі акціонерного товариства з державною часткою в статутному фонді не менш як 50%+1 акція.
Тоді ж пропозиції ТОВ “Смарт-груп” (Запоріжжя) і ЗАТ “Металоінвест” (РФ) як потенційних інвесторів завершення будівництва КГЗКОР було визнано найбільш оптимальними. Про свою зацікавленість у КГЗКОРі заявляли Arcelor Mittal, «Сєвєрсталь», «Магнітогорський меткомбінат» (РФ) і Sinosteel (Китай).
