Як писав УНІАН, 2 вересня бізнесмену Ігорю Коломойському повідомили про підозру у легалізації майна, отриманого шахрайським шляхом. Цього ж дня для нього обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом вийти під заставу у 509 млн гривень.
Щоб зрозуміти, наскільки такий арешт є звичною чи навпаки новою практикою для української Феміди, пропонуємо пригадати інші гучні справи останніх років, в яких фігурували відомі бізнесмени та можновладці.
Справа Романа Насірова та Олега Бахматюка
У жовтні 2022 року ексочільнику Державної фіскальної служби Роману Насірову, його раднику, а також власнику агрохолдингу "Укрлендфармінг" Олегу Бахматюку повідомили про підозру у справі про незаконне відшкодування ПДВ.
Слідство наразі встановило одержання головою ДФС (2015-2016 рр.) неправомірної вигоди у $5,5 млн за забезпечення відшкодування понад 540 млн грн компаніям агрохолдингу у серпні 2015 року та понад 21 млн євро за відшкодування майже 2,7 млрд грн ПДВ упродовж лютого 2015 - серпня 2016 рр. "Плату за послуги", яка, в середньому становила близько 20% від суми відшкодованого ПДВ, Насіров одержував на рахунок підконтрольної йому іноземної компанії, а також компанії підконтрольної тестю та раднику, через іншу іноземну компанію-"прокладку", залучену радником експосадовця. Відправником коштів, як встановили НАБУ і САП, була компанія-нерезидент, підконтрольна власнику агрохолдингу Бахматюку.
У якості запобіжного заходу суд призначив колишньому голові ДФС Роману Насірову тримання під вартою з можливістю вийти під заставу у 523,2 млн грн. Але у травні 2023 року стало відомо, що суд різко зменшив розмір застави - до 107 млн грн.
Справа ексголови правління "Нафтогазу" Коболєва
Колишнього голову правління НАК "Нафтогаз України" Андрія Коболєва підозрюють у заволодінні понад 229 мільйонами гривень ще у 2018 році.
Йдеться про премію після виграшу України в Стокгольмському суді над російським "Газпромом", коли "Нафтогаз" домігся компенсації від газового монополіста РФ на суму 4,6 мільярда доларів. Тоді наглядова рада "Нафтогазу" офіційно схвалила виплату премій у загальному розмірі одного відсотка від суми виграшу для тих співробітників, які прямо або опосередковано значно долучилися до досягнення цього результату. Гроші отримав 41 працівник "Нафтогазу" - серед них Коболєв та колишній комерційний директор компанії Юрій Вітренко.
У НАБУ вважають, що сума премії суттєво перевищувала нормативно визначені розміри таких виплат. Коболєв на своїй сторінці у Facebook заявив, що планує "доводити свою правоту", прокуратура просила взяти його під варту з альтернативою застави у 365 мільйонів гривень. Суд Києва відмовив прокуратурі у взятті Коболєва під варту.
Справа Геннадія Корбана
Геннадія Корбана було затримано 31 жовтня 2015 року. Його підозрювали у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.255 (створення та участь у злочинній організації), ч.3 ст.157 (перешкоджання діяльності виборчих комісій), ч.5 ст.191 (привласнення грошових коштів в особливо великих розмірах) , ч.2 ст.289 і ст. 349 (мова йде про захоплення у Дніпропетровську в якості заручників голови Держземагентства України та директора департаменту Дніпропетровської міської ради) Кримінального кодексу України.
Йому було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, однак 28 грудня того ж року Дніпровський районний суд Києва ухвалив рішення змінити його на тримання під вартою строком на 60 днів.
У квітні 2016 року Корбана було засуджено до півтора року умовно у справі про викрадення Рудика. У серпні 2016 року Печерський райсуд Києва дав дозвіл Корбану виїхати на лікування до Ізраїлю.
22 липня 2022 року в Корбана під час в'їзду в Україну прикордонники вилучили український закордонний паспорт. Йому повідомили, що його українське громадянство припинене. Після цього президент Володимир Зеленський заявив, що рішення про позбавлення українського громадянства Корбана було ухвалено в межах чинного законодавства.
Справа Медведчука
8 жовтня 2021 року Медведчуку оголосили про підозру у державній зраді та сприянні тероризму. Йдеться про його участь у 2014-2015 роках у незаконних схемах із закупівлі вугілля на окупованому Донбасі.
За даними слідства, після захоплення Росією частини українського Донбасу виникла необхідність у закупівлі вугілля на світовому ринку, зокрема в ПАР. Російська влада мала плани зірвати реалізацію цих контрактів і не дозволити Україні посилити власну енергонезалежність.
Тому за посередництва Медведчука відбулася змова з вищими посадовими особами України, які, використовуючи повноваження Нацбанку і правоохоронних органів, створили штучні перешкоди для постачання вугілля з ПАР. Зрештою ті контракти було зірвано, що спровокувало хвилю "віялових" відключень електроенергії в країні.
Згодом за сприяння Медведчука та з метою повернення України до орбіти впливу РФ було організовано незаконні схеми постачання вугілля з тимчасово окупованих територій на державні підприємства України.
Тодішній генпрокурор Ірина Венедіктова повідомила, що прокуратура просила суд взяти Медведчука під варту з альтернативою внесення застави у 1 млрд грн. Печерський райсуд Києва обрав підозрюваному у державній зраді нардепу запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Справа ексглави МОЗ Степанова
За версією слідства, ексдиректор "Поліграфкомбінату", яким тоді був Степанов, для власного збагачення при закупівлі розхідних матеріалів для виготовлення документів (зокрема паспортів для виїзду за кордон та ін.) використав підконтрольну йому компанію зареєстровану в Естонії. Матеріали для українського держпідприємства закуповувались не напряму у виробників, а через цю компанію-прокладку. У такий спосіб ціни завищувались у 4-6 разів. Це дозволило зосередити на рахунках естонської компанії суму, еквівалентну близько 450 млн грн.
Після чого такі кошти, переказувались на рахунки великої кількості компаній, зареєстрованих в різних країнах. Таким чином забезпечувалось маскування їх незаконного походження. Для допомоги у реалізації такої схеми, колишній високопосадовець залучив наближену до себе особу та одного із начальників відділів "Поліграфкомбінату".
В Естонії українцю сприяли двоє громадян цієї країни, які забезпечували управління компанією-прокладкою в протиправних інтересах українського державного службовця. Така схема діяла упродовж 2013-2016 років.
Також підозрювані зареєстрували на іноземну компанію право інтелектуальної власності на графічні елементи українських паспортів. У такий спосіб зловмисники отримували додаткову винагороду у формі роялті. Кожен громадянин України при оформленні документів (насамперед паспортів для виїзду за кордон) був змушений платити завищену ціну.
28 серпня Вищий антикорупційний суд відправив під цілодобовий домашній арешт підозрюваного у справі Максима Степанова.
Справа бізнесмена Коломойського
Як йдеться в повідомленні Служби безпеки України, Ігор Коломойський отримав підозру за двома статтями Кримінального кодексу – шахрайство (стаття 190) та легалізація майна, одержаного злочинним шляхом (стаття 209).
За матеріалами СБУ та Бюро економічної безпеки, протягом 2013-2020 років бізнесмен легалізував понад півмільярда грн шляхом їх виводу за кордон, використовуючи при цьому інфраструктуру підконтрольних банківських установ.
Суддя обрав Коломойському запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 2 місяці (до 31 жовтня) з альтернативою у вигляді застави в понад 509 млн грн.
