Українці 27 листопада вшановують пам'ять жертв голодоморів. У ті жахливі роки штучний голод забрав життя мільйонів людей, але нечисленні свідки трагедії змогли розповісти про кошмар, в якому їм вдалося вижити.
Про це йдеться в сюжеті ТСН.
За словами Вікторії Рихлик, якій в роки Голодомору було шість років, їй доводилося битися з сусідськими дітьми за бур'яни. Голод в її сім'ю прийшов, коли у батьків відібрали все і змусили працювати в колгоспі "Червоний орач".
"Батько ходив на роботу, там давали по 250 грамів борошна, щоб заварювали баланду. А мати лежала на підлозі - пухка", - розповіла жінка.
Читайте такожЗлочини сталінського режиму: Євросоюз і США приєднались до вшанування пам'яті жертв голодоморівПри цьому вона зазначила, що іноді їм давали в садку скупу пайку, яку вона намагалася принести мамі.
"Хліб перевіряли няньки, щоб діти їли самі. Додому нести не можна, а як же я не принесу матері, якщо мати лежить пухка", - згадує вона.
У 1932 році план хлібозаготівель набув жахливих масштабів. Колгоспи, села, цілі райони, де не справлялися з встановленим планом, заносили на "чорні дошки", що означало повну блокаду і терор. Посібники режиму розбирали будинки, били, ґвалтували жінок, закривали їх у холодних підвалах, поки сім'я не приносила ту кількість зерна, яка потрібна.
Люди, щоб вижити їли котів, собак та навіть інших людей.
За чотири місяці заарештували понад 21 тисячу селян. До кінця року цифра подвоїлася, при цьому більшість відправили в табори на 5-10 років. Поки голодні люди пухли й вмирали цілими сім'ями, зерно вивозили та продавали в європейські країни – Великобританія, Нідерланди, Італія, Франція і Німеччина. Завдяки цьому за два роки СРСР закрив кредитні зобов'язання більш ніж на 1 400 мільйонів рублів. При цьому в Європі прекрасно знали про Голодомор, але продовжували купувати зерно.
Читайте такожНаступного року буде збудована друга черга музею Голодомору – ЗеленськийПізніше радянська влада вводить так звані "торгзіни", де можна було купити їжу, але тільки за валюту, золото або коштовності. Люди несли останнє, щоб купити звичайний хліб.
Зафіксувати Голодомор змогли лише кілька фотографів, серед них й Микола Бокань з Батурина. Від голоду помер його син. Чоловіка засудили до восьми років таборів, де він й помер.
Записувати свідчення очевидців Голодомору став вчитель історії Віктор Недбайло ще у 80-х роках, коли тема Голодомору була під забороною. З кількох десятків свідчень вдалося відновити спогади тільки двох очевидців.
Як раніше повідомляв УНІАН, президент Володимир Зеленський вшанував пам'ять жертв Голодомору 1932-1933 років і заявив, що, втративши мільйони життів, "Україна в минулому столітті довела: ми є нацією, яку не можна підкорити навіть тотальним голодом".
