Можливо, вперше в історії України питання містобудування, тарифів та децентралізації розглядаються на найвищому рівні главою держави. Буквально за півтора року команді нового Міністерства розвитку громад і територій на чолі з міністром Олексієм Чернишовим вдалося зробити або хоча б намітити кілька важливих для країни проектів, про які хочеться сказати окремо.

1. Тарифний кейс

Важко пригадати опалювальний сезон в Україні без обговорення цін для населення. Цього року тарифи на тепло і гарячу воду на опалювальний період, всупереч очікуванням і прогнозами, не зміняться. У важких умовах путінського газового шантажу, який призвів до того, що в Європі ціна на газ вперше перетнула позначку в тисячу доларів за тисячу кубометрів, чинному уряду вдалося знайти рішення. Міністерство розвитку громад і територій виступило ініціатором і організатором проведення Конгресу місцевих і регіональних влад під головуванням Президента України Володимира Зеленського. За підсумками Конгресу був підписаний Меморандум, що зафіксував ціну газу 7,4 гривень за 1 куб.м для населення і 13,6 гривень за 1 куб. м для бюджетних установ. А значить, тарифи на тепло і гарячу воду залишаться на рівні минулого опалювального сезону. Ще одного підвищення цін населення б просто не витримало. Так, досягнутий компроміс непростий для обох сторін - і для центральної влади, і для місцевого самоврядування, але все-таки це перемога. Нехай проміжна і короткострокова.

2. Децентралізація

Ця багатостраждальна і довгограюча реформа захлинулася б і загальмувала, якщо б не рішучість Міністерства розвитку громад і територій. Його голова Олексій Чернишов навіть назвав завершення цієї реформи своєю особистою місією на посаді міністра. Незважаючи на всю критику і затримки на місцях міністерство демонструє готовність продовжувати реформу аж до змін до Конституції, які дозволять затвердити всі попередні досягнення, а також забезпечить невідворотність реформи на місцях. Їх прийняття намічено на 2022 рік. Також вже зараз сформовані ключові завдання: розмежування повноважень органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади; переформатування місцевих держадміністрацій в органи префектурного типу; вдосконалення форм міжмуніципального співробітництва громад; зміцнення муніципальної служби; вдосконалення форми залучення жителів до прийняття управлінських рішень місцевого значення; визначення порядку вирішення питань адміністративно-територіального устрою. Командою уряду також були розроблені необхідні зміни до Земельного кодексу - вони дозволять громадам ефективно управляти землями. Європарламент взагалі назвав реформу децентралізації найуспішнішою в Україні, а посли країн "Великої сімки" вітали успіх України в об'єднанні теробщин і відзначили, що це є "прикладом здатності реалізовувати реформи".

3. Безбар'єрний простір

Навіть ніяково говорити про те, що Україна досі залишається країною, де життя не кожного громадянина зручне на найпростішому побутовому рівні. Мінрегіон під особистим контролем заступника міністра Наталії Козловської розробив та оприлюднив план заходів на 2021-2022 роки щодо реалізації Національної стратегії зі створення безбар'єрного простору в Україні. Заявлена стратегічна мета - щоб до 2030 року Україна стала комфортною для кожного громадянина. До плану заходів увійшли понад 250 проектів у сфері фізичної доступності громадських будівель, доступності шкільної освіти, створення стандартів інфраструктурної безбар'єрності, доступу до Інтернету та інформації, участі в громадському житті, економічної безбар'єрності і т.д. М'яко кажучи непросто буде все це реалізувати, але плюс вже те, що профільне міністерство почало виносити такі питання на порядок денний, формувати на них суспільний попит і обговорення.

4. Оновлення державних будівельних норм

Звучить нудно, але близькі до сфери люди знають, наскільки важливо оновити і привести до європейських стандартів державні будівельні норми (ДБН). Тому що законодавство осучаснюється і європеїзується, а норми – ні. Нелогічно. Це завдання публічно взяла на себе заступниця міністра громад Наталія Козловська. Під її керівництвом міністерство вже зараз займається оцифруванням майже 10 000 сторінок 160 документів завдяки фінансовій підтримці Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ). В результаті, громадськість і фахівці в будівельній сфері отримають зручні умови для користування цифровими контрольними примірниками ДБН і доступ до актуалізованих версій текстів будівельних норм з урахуванням раніше внесених змін. Практичне користування такими документами буде спрощено, покращиться їх візуальне сприйняття. Взагалі, цифровізація послуг у містобудівній галузі це важливе досягнення останніх років, яке важко переоцінити.

5. Ліквідація ДАБІ

Одна тільки ліквідація Державної Архітектурно-Будівельної Інспекції, одного з найбільш корумпованих органів в країні, могла б виправдати існування Міністерства громад і регіонального розвитку. Тепер замість неї архітектурою і містобудуванням займатиметься Державна інспекція архітектури та містобудування під новим керівництвом, повністю новою командою і, головне, максимально знеособленим, автоматизованим підходом до видачі дозволів без горезвісного людського фактора, а просто – без корупційної складової. Держінспекція містобудування навіть домовилася про співпрацю з Міжнародною організацією з розвитку права (IDLO), яка допомагає їй з відбором кадрів в ГІГА і реформуванням містобудівної галузі України. Таке в історії країни вперше. Особливо, в будівельній галузі.

6. Енергоефективність

Нарешті в уряді зрозуміли, що потрібно не тільки збільшувати тарифи, а й дбати про енергоефективність. Відповідний законопроект щодо комплексної термомодернізації будівель вже представили до розгляду. Паралельно з подачі міністра Чернишова забезпечується фінансування передових проектів програми "Енергодом" для ОМСД через Фонд енергоефективності. Статутний капітал фонду був збільшений до більш ніж 2,8 млрд гривень. Ці проекти гарантують економію енергії в 30% і більше, а Фонд наповнюється крім бюджетних коштів партнерами з Євросоюзу та Німеччини. Завдяки цьому питання енергоефективності з'явилося на порядку денному і стало невід'ємною складовою регіонального розвитку на найближчі роки. Підвищення енергоефективності громадських будівель  - важливий крок на шляху до енергонезалежності України. Останні сім років це актуально, як ніколи.

7. Індустріальні парки

Здається, вперше уряд всерйоз має намір взятися за проект мережі індустріальних парків в Україні. На заході вони вже давно показали свою ефективність. У нас, зокрема, Індустріальний парк успішно розвивається в Білій Церкві. У 2021 році за рахунок Державного фонду регіонального розвитку буде підтримано розвиток інфраструктури чотирьох індустріальних парків – у Бучі, Житомирі, Кам'янці-Бузькій та Маріуполі. П'ять індустріальних парків у Житомирській, Рівненській та Тернопільській областях вже отримали ресурси на підготовчі роботи. Розвиток індустріальних парків дозволить створити сучасні робочі місця в Україні і зупинити трудову міграцію. Вважається, що кожен гектар території промислового майданчика може створювати близько 50 робочих місць. З цією метою пропонується використовувати фіскальні стимули, наприклад, звільнення від імпортного ПДВ і мита на ввезення обладнання, від податку на прибуток на 10 років. Місцевій владі пропонується дати право встановлювати для індустріальних парків і їх резидентів свої пільги по податках, які вони адмініструють. Так, існують ризики з пільгами для бізнесу, який займається парками, але вони на поверхні і контрольовані.

8. Водна проблема

Нарешті і в нашій країні "помітили", наскільки загострилася у світі і в Україні криза нестачі питної води. Тут і пересихання річок, і забудова, і зміна клімату, і, що особливо актуально для нас, застаріла водна інфраструктура, ну, і нераціональне користування водних ресурсів. На сьогоднішній день тільки 69% українців мають доступ до централізованого питного водопостачання, 48% - доступ до централізованого водовідведення. В аварійному стані знаходяться більше 30% мереж і насосних агрегатів. Міністерство розвитку громад і територій запропонувало програму "Питна вода України". Вона розрахована на 2022-2026 роки. На неї планують виділити 30 млрд грн, з них понад 16 млрд гривень – з державного бюджету. В рамках програми будуть реалізовані понад 1700 інфраструктурних проектів в регіонах. Насамперед, йдеться про будівництво нових та реконструкцію наявних об'єктів у сферах водопостачання та водовідведення. Реконструюватимуться також водозабірні споруди, будуватимуться станції доочищення води.

Які з цих програм будуть реалізовані, а які залишаться тільки обіцянками на папері, покаже час, але позитивні зміни вже не можна скасувати і неможливо не визнати.