Начальниця медичної служби "Ульф" батальйону "Вовки Да Вінчі" Аліна Михайлова розповіла про те, що її найбільше дивує у відношенні звичайних громадян до війни та висловилася про дисонанс між тиловими містами, такими як Київ, і фронтом.
В інтерв'ю "Українській правді" вона зазначила, що частина її медичної служби проводить тренінги для цивільних, де вчать зупиняти масивні кровотечі, користуватися турнікетами, проводити серцево-легеневу реанімацію, однак її вражає, що люди проявляють до цього дуже незначний інтерес, незважаючи на постійні обстріли.
"Коли ми питаємо, чи є в людей індивідуальна аптечка, турнікет, вони кажуть, що ні. Люди настільки легковажні… Що може змусити їх замислитися? Ядерка? Люди розраховують на "швидку", ДСНС за умов, коли щодня може прилетіти. Війна не навчила бути завжди готовим і розраховувати лише на себе. Не на владу, яка щось зробить, не на служби, які приїдуть. Цей дивний синдром мене лякає", - зазначає медикиня.
Вона також поділилася враженнями від перебування в Києві, зазначивши, що її дивує, чому стільки чоловіків на вулицях. Вона обурюється тим, що люди перекладають відповідальність на тих, хто вже воює на фронті, вважаючи, що донатів буде достатньо.
"Ми ухвалюємо закон про криміналізацію СЗЧ у той час, як купа людей чоловічої статі спокійно гуляють вулицями. У нас там загинається фронт, а тут все добре, все спокійно. Люди вірять, що хлопчики і дівчатка самі якось впораються, поки вони тримають фронт донатами. "Ми хочемо жити, у нас сім'ї"... Звісно, у нас же немає сімей, і ми вже й не мріємо про них…", - зазначає вона.
СЗЧ в Україні
Раніше Верховна Рада України ухвалила у першому читанні законопроєкт, яким фактично повертається кримінальна відповідальність за самовільне залишення частини (СЗЧ).
Денис Швидкий, начальник відділення рекрутингу 28-ї окремої механізованої бригади зазначив, що деякі військовослужбовці після СЗЧ повертаються до своєї частини, але дуже багато бійців перейшли в іншу бригаду.
