Опалювальний сезон в країні добігає кінця, українці поступово оговтуються від затяжних холодів і збільшених платіжок за комуналку. Цьогорічна зима наочно показала наскільки серйозним тягарем для українців є витрати, пов’язані з опаленням житлової площі.

Весна - найкращий час, щоб активно попрацювати над підготовкою свого житла до наступної зими.

В наше життя поступово входить нова послуга «енергетичний аудит житла», за допомогою якої можна встановити, де саме в будинку або окремій квартирі знаходяться основні джерела втрати тепла, а значить відбувається перевитрата ресурсів. Якщо проблему виявити, то легше буде зрозуміти, як утримати тепло і не споживати додаткові енергоресурси.

Відео дня

Весна - найкращий час, щоб активно попрацювати над підготовкою свого житла до наступної зими

В Україні працюють декілька державних програм, які надають доступні кредити на енергетичну модернізацію житла. При цьому, значну частку з цих коштів повертати банкам не потрібно, бо вона компенсується з держбюджету.

Перша програма – «теплі кредити», працює вже більше шести років. Нею можуть скористатися як ОСББ, так і власники приватних будинків.

Державним агентством з енергоефективності, яке є розпорядником програми, буде компенсовано ОСББ 35 відсотків суми кредиту на придбання енергоефективних матеріалів та обладнання.

Щодо приватних будинків, то на купівлю твердопаливних котлів буде компенсовано двадцять відсотків суми кредиту. А отримувачам субсидій буде відшкодовано аж 35 відсотків.

З новітніми технологіями та матеріалами навіть зі старої багатоповерхівки, побудованої в шістдесятих роках, можна зробити «цукерочку». Утеплення, заміна вікон та встановлення індивідуальних теплових пунктів робить платіжки за тепло на 40-60 відсотків меншими. 

При  цьому, жити в таких умовах стає значно комфортніше. Питання тільки в бажанні.

Обачливі ОСББ розповідають, що утеплення всього будинку окупається за два опалювальних сезони, індивідуальний тепловий пункт за один, а заміни вікон мешканці майже не відчувають з точки зору витрат.

Переваги програми очевидні, але є один великий мінус: грошей всім охочим не вистачить. 

В держбюджеті на «теплі кредити» на цей рік передбачено тільки 150 мільйонів гривень. Для порівняння,  у минулі роки, коли на програму виділялись 400 мільйонів, то вже в середині літа гроші закінчувались. Тобто цьогорічних коштів вистачить тільки найспритнішим, хто звернеться за допомогою у найближчий місяць.

Друга програма діє при Фонді енергоефективності і називається «Енергодім». Відмінністю від теплих кредитів є те, що тут кредити надаються тільки вже створеним ОСББ. І це є великим мінусом, бо значна кількість українців проживає в приватному секторі, а значить мають значні витрати на опалення.

Програма стартувала у 2019 році і досить довгий час набирала обертів. Мешканці багатоповерхівок не поспішали звертатись у Фонд, бо мало що знали про неї. А ті, хто спробував жалілись на складність процедури компенсації коштів за модернізацію.

Поступово ці процеси покращуються, а ОСББ вчаться користуватись новими можливостями.

Програма «Енергодім» пропонує два пакета заходів з енергоефективності.

Пакет "легкий" передбачає проекти вартістю в середньому 700 тисяч гривень, з яких 40 відсотків буде компенсуватися Фондом. Обов'язкові пункти такого проекту: установка лічильників і індивідуального теплового пункту та утеплення труб.

Впроваджені заходи обіцяють зекономити 25 кіловат-годин на один квадратний метр.

Пакет "комплексний", крім обов'язкових заходів з "легкого" пакета, передбачає повне утеплення: теплоізоляцію стін, покрівлі і підвалів. Тут вже половину витрат буде компенсувати Фонд. Економія має скласти 70 кіловат-годин на квадратний метр помешкання.

Перші 500 проектів з різних регіонів України отримали компенсацію в розмірі 70 відсотків витрат: витративши на «повний фарш» будинку близько шести мільйонів гривень, з яких компенсація склала 4,2 мільйони гривень.

Значна частина житлових будівель в Україні або вже відслужила, або найближчим часом вичерпає свій експлуатаційний термін

Крім того, мешканці можуть розраховувати і на регіональні програми, тобто просити місцеву владу частково компенсувати витрати на утеплення.

Від подачі заявки на участь у програмі «Енергодім» по комплексному пакету до моменту завершення всіх робіт і отримання компенсації за них в середньому ОСББ потрібен рік. Тобто мешканцям потрібно набратися терпіння, та не очікувати чарівних і швидких перетворень.

Варто пам’ятати, що значна частина житлових будівель в Україні або вже відслужила, або найближчим часом вичерпає свій експлуатаційний термін. Їм терміново потрібна капітальна модернізація одночасно з підвищенням енергетичної ефективності, на що потрібні значні кошти.

Судячи з того, що на рахунку Фонду енергоефективності близько семи мільярдів гривень, то саме на нього держава робить основну ставку щодо заходів з термомодернізації українських осель. Але, нажаль, поки що забюрократизованість процедур не дають бажаних результатів.

Для того, щоб відпрацювати всі механізми програми «Енергодім» та познайомити з нею українців, можуть знадобитись роки.

В той же час, програма «теплі кредити», з якою вже знайомі громадяни нашої держави, та яка розповсюджується на приватні будинки, поступово зводиться нанівець.

Якщо уряд називає енергоефективність одним із пріоритетів своєю роботи, то потрібно розплющити очі на реальний стан речей і забезпечити гідне фінансування обох програм.

Ганна Бредіхіна

Читайте всі статті автора