Вперше злочин агресії було розглянуто в міжнародному суді після Другої світової війни – мова про відомий Міжнародний військовий трибунал у Нюрнберзі. Звинувачення у попередньому плануванні та веденні агресивної війни висувалось 24 німецьким політичним, військовим і економічним лідерам.

А, у зв’язку зі збройною агресією Росії проти України, постала необхідність у створенні Спеціального міжнародного трибуналу, який забезпечить притягнення до відповідальності російських високопосадовців за планування, розв’язання та ведення агресивної війни проти України та її народу (злочин агресії).

Відкритим залишається питання, чи встановлюватиме Спеціальний міжнародний трибунал часову юрисдикцію з лютого 2014 року чи з лютого 2022 року

Адже після того, як керівництво російської федерації оголосило про початок так званої "спеціальної воєнної операції" з метою нібито "демілітаризації та денацифікації України" 24 лютого 2022 року, вже за декілька хвилин почалися ракетні удари по всій території України, а російські збройні формування вдерлися через кордон. Тож Російська Федерація розпочала нову фазу неспровокованої і неоголошеної війни з Україною.

В результаті збройної агресії РФ, російськими збройними формуваннями були вчинені й інші злочини, які зокрема включають:

- масові воєнні злочини на території України (в містах Буча, Ірпінь, Маріуполь, Бородянка, Гостомель, Ізюм та багатьох інших населених пунктах України) з метою знищення українців: російські військові вбивали цілі родини, включно з дітьми, викрадали людей, катували, ґвалтували, знущалися з тіл вбитих і закатованих;

- задокументовані випадки сексуального насильства проти жінок, чоловіків і дітей;

- знищення українських музеїв, історичних пам’яток, культових споруд, книг українською мовою, заборону використання української мови та запровадження освіти російською мовою з російським ідеологічним спрямуванням на підконтрольних окупантам територіях.

Перші кроки до створення міжнародного трибуналу щодо сучасного агресора Україною зроблені. Зокрема, у вересні Указом президента №661/2022 була створена робоча група, ціллю якої стане забезпечення належного міжнародного розслідування і притягнення до відповідальності за вчинення злочину агресії проти України. Крім того, на початку жовтня Верховна Рада підготувала звернення до ООН, парламентів та урядів її держав-членів, Європейського Союзу, Ради Європи стосовно створення Спеціального міжнародного трибуналу щодо злочину агресії проти України.

Цей трибунал стане важливою складовою інституційної бази, що забезпечуватиме правосуддя в Україні. Ба більше, існування Спеціального трибуналу полягає в тому, щоб заповнити наявну прогалину в застосування міжнародного кримінального права в ситуації з Україною, яка виникла внаслідок обмеженої юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо злочину агресії. Водночас юрисдикція Міжнародного кримінального суду щодо воєнних злочинів, злочинів проти людяності та геноциду в Україні не обмежуватиметься.

Відкритим залишається питання, чи встановлюватиме Спеціальний міжнародний трибунал часову юрисдикцію з лютого 2014 року чи з лютого 2022 року. Проте після подій 24 лютого швидка реакція міжнародної спільноти є безпрецедентною. Зокрема, Резолюцією ES-11/1 Генеральної Асамблеї ООН від 2 березня 2022 року світ засудив заяву Російської Федерації від 24 лютого 2022 року про проведення "спеціальної воєнної операції" на території України. В Резолюції також вказано, що воєнна операція РФ на суверенній території України має такі масштаби, які міжнародна спільнота не бачила в Європі протягом десятиліть.

Відносно організаційних питань Спеціального міжнародного трибуналу, його місцезнаходженням розглядається Гаага - оскільки це забезпечить взаємодію з іншими міжнародними судами, зокрема міжнародним кримінальним судом, трибуналами, Об’єднаною слідчою групою. Парламент Нідерландів вже підтримав таку пропозицію. 

Але відкритим залишається питання відшкодування збитків нашій державі, українським громадянам та бізнесу, спричинених російською агресією

Міжнародні суди та трибунали зазвичай складаються з трьох органів: Палат, Прокурора та Секретаріату. Вибір суддів, прокурора та секретаря трибуналу може здійснюватися за призначенням Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй.

Робочими мовами створеного Спеціального трибуналу мають бути:

- англійська, французька, оскільки є визнаними мовами міжнародних судів;

- українська, оскільки злочин агресії вчинено відносно України;

- російська, оскільки відповідно до статті 14 Міжнародного пакту про громадські і політичні права, кожен має право при розгляді пред’явленого йому кримінального обвинувачення бути терміново і докладно повідомленим мовою, яку він розуміє, про характер і підставу пред’явленого йому обвинувачення.

Загалом напрямок, обраний Україною щодо створення Спеціального міжнародного трибуналу, дасть можливість притягнути до відповідальності вище військове, політичне керівництво РФ за злочин агресії, вчинений проти України, та сприятиме відновленню міжнародного правопорядку.

Але відкритим залишається питання відшкодування збитків нашій державі, українським громадянам та бізнесу, спричинених російською агресією.

Максим Шевердін, партнер Юридичної групи LCF, керівник практики кримінального права