У соцмережах з’явилися кадри імпровізованого російського зенітного ракетного комплексу (ЗРК), який використовує ракети класу "повітря-повітря" Р-77 і встановлений на шасі вантажівки "Урал". Знімки, ймовірно, зроблені в місті Орел. Вперше подібну установку демонстрували ще у 2024 році – як спробу створити аналог західних систем ППО, пише Defence Express.
Симптоми виснаження чи нова тактика
Появу такого комплексу спочатку сприйняли як ознаку дефіциту зенітних ракет у Росії на тлі активного застосування українських далекобійних БПЛА. Ознаки цього спостерігаються давно: ще у 2025 році фіксували використання застарілих ракет 9М33 до ЗРК "Оса-АКМ".
Втім, глибший аналіз вказує, що йдеться не лише про нестачу ресурсів, а й про спробу адаптації. Росія фактично повернулась до проєкту РВВ-АЕ-ЗРК 1990-х років, який раніше так і не був реалізований через концептуальні недоліки.
Обмежені можливості ракет Р-77
Ключова проблема такого рішення – використання ракети Р-77 без значної адаптації для запуску з землі. У повітрі її дальність може сягати до 110 км, однак у режимі "поверхня-повітря" вона скорочується приблизно до 12 км.
Для запуску росіяни використали модифіковану пускову установку від реактивної системи залпового вогню БМ-21 "Град", що також свідчить про імпровізований характер рішення.
Залишається незрозумілим:
- як саме здійснюється цілевказівка для таких комплексів;
- скільки операторів потрібно для обслуговування;
- чи буде ця система масово вироблятися.
Чому не використовують винищувачі
Теоретично ракети Р-77 можна було б ефективніше застосовувати зі штатних носіїв – винищувачів типу Су-30 або Су-35. Однак російська сторона, ймовірно, намагається уникнути ризику пошкодження літаків під час перехоплення безпілотників на близькій відстані.
У цьому контексті використання наземного "ерзац-ЗРК" може розглядатися як спроба мінімізувати ризики для авіації, навіть ціною значного зниження ефективності.
Війна в Україні - як змінився фронт
Як повідомляв УНІАН, у війні РФ проти України дрони стали постійною загрозою як для цивільного населення, так і для військових. Психологічне навантаження на передовій стало не меншим за фізичну загрозу, що перетворює навіть прості дії на додатковий стрес.
Будь-яке пересування перетворюється на ризик. Будь-який відкритий простір – потенційно небезпечний, а зупинка навіть на короткий час може означати, що тебе помітять. Люди намагаються рухатися швидко, ховатися, використовувати укриття, але абсолютної безпеки не існує.
