Аби проривати потужну російську ППО під час атак по військових і промислових об’єктах агресора, Україні доводиться витрачати сотні дронів. Не більше 10% з них долітають до цілі. Про це йдеться в аналітичному звіті британського Королівського об’єднаного інституту оборонних та безпекових досліджень (RUSI).
Аналітики зазначають, що велика територія, по якій розосереджені військові та промислові об’єкти Росії, дає як переваги, так і вразливості агресору. Хоча для України сама відстань часто є проблемою при ураженні таких об’єктів, з іншого боку Росія теж не здатна закрити усі ці об’єкти системами ППО – їх просто на все не вистачить.
Експерти RUSI зазначають, що з часом Україна напрацювала дієву тактику вибору найбільш вразливих об’єктів. Зокрема в пріоритеті ті, що гірше захищені ППО і схильні до масштабних пожеж у разі влучання. Це дає змогу завдавати значної шкоди, навіть після влучання одного дрона.
Однак не всі важливі цілі є погано прикритими ППО. Як розповіли аналітикам українські військові, щоб вразити захищений об’єкт, доводиться одночасно запускати по ньому 100-150 безпілотників, щоб принаймні 10 із них досягли цілі. Вартість такої атаки виходить значною, враховуючи, що один дрон коштує від 20 000 до 80 000 доларів.
Також одночасний запуск сотні БПЛА дозволяє розрядити російську ППО на маршруті, після чого можна завдати удару крилатими ракетами, або дронами більшої потужності.
За словами українських військових, росіяни швидко вчаться перехоплювати західні ракети, якими користуються ЗСУ. Тож тепер на враження одного радара доводиться витрачати десяток американських ракет ATACMS, а британські крилаті ракети Storm Shadow перехоплюються у половині випадків.
Разом з тим аналітики наголошують, що російські зенітні ракети теж не є безкоштовними. Тож навіть перехоплення українського дрона чи ракети все одно робить свій внесок у виснаження агресора.
Окремою проблемою є російські системи радіоелектронної боротьби. За словами аналітиків, частка успішних влучань реактивних снарядів GMLRS (снаряди для HIMARS) знизилася з майже 70% у 2022 році до 30% у 2023–2024 роках і до близько 8% у 2025 році.
Виснаження російської ППО
Як писав УНІАН, російська система протиповітряної оборони поступово виснажується, оскільки обсяги виробництва зенітних ракет, радарів і комплексів не відповідають масштабам війни. За даними RUSI, попри високу ефективність російських ППО та їх здатність перехоплювати більшість українських ударних засобів, Росія нині витрачає більше ракет-перехоплювачів, ніж може виготовити, що створює системну вразливість.
Аналітики наголошують, що подальше зростання шкоди для Росії можливе за умови зриву розширення виробництва ППО, зокрема через обмеження постачання імпортної електроніки, від якої критично залежать командні та обчислювальні блоки зенітних ракет.
