Російські плануючі бомби, потужна зброя радянських часів, дає росіянам перевагу в повітрі, оскільки їх дуже важко збити. І без західних винищувачів, які забезпечують потрібне повітряне прикриття, українських солдатів "мало що може захистити, окрім молитви", пише The Times.
З початку війни Україна захищала своє небо завдяки хоробрості українських пілотів і зрештою надходженню сучасних західних систем протиповітряної оборони, включаючи Patriot, Nasams, Gepard, Iris-T і SAMP/T. Натомість Путін покладався на комбінацію дорогих ракет і дешевих безпілотників, щоб атакувати Україну з безпечної відстані.
"Але модифікувавши бомби радянської епохи, що дозволило їм "планувати" до своєї цілі, та додавши базові супутникові навігаційні системи, Росія отримує повітряний контроль над містами та селами Донбасу", - пише видання.
Плануючі бомби КАБ і ФАБ можуть бути випущені за понад 60 кілометрів за лінією російського фронту, і вражають ціль за лічені хвилини, що ускладнює їх збиття для українських засобів протиповітряної оборони. Крім того, за словами російських воєнкорів, російські інженери могли б навіть додати реактивний двигун і паливний бак до плануючих бомб, збільшивши їх радіус дії до 90 кілометрів і перетворивши їх на базову крилату ракету, подібну до V1, які використовували нацисти під час Другої світової війни.
Поки що плануючі бомби залишаються неточними, і тому російські генерали шукають способи покращити націлювання. Протягом перших двох років війни вони обережно ставилися до захисту своїх винищувачів. Але для більшої точності плануючих бомб, російські пілоти повинні підлітати небезпечно близькі до лінії фронту, наражаючись на українську протиповітряну оборону.
Водночас із розширенням російських ракетних атак Київ має вирішити, чи захищати мирних жителів, чи прикривати свої війська на Донбасі. Крім того, Україні доводиться нормувати свої ракети ППО через затримку допомоги від США. Навпаки, для Росії немає обмежувального фактора, коли справа стосується самих плануючих бомб, і розрахунок зводиться до того, чи готові вони ризикувати літаками, пише видання.
"Винагорода Росії за розбиття лінії фронту може дедалі більше вартувати ризику втрати літака. Різниця між скиданням бомб на відстані 70 кілометрів порівняно з 40 кілометрами полягає в різниці між прицілюванням у ціле село та ударом по конкретній українській позиції. Оскільки українській протиповітряній обороні починає не вистачати засобів-перехоплювачів, російські літаки зможуть підійти ближче до лінії фронту, і їх точність і, отже, вплив на бойові дії зростуть", - зазначають у The Times.
Водночас, як зазначає один з українських бійців, наразі війська більше остерігаються російських безпілотників FPV, а бомби спричинили лише 1-2 відсотки втрат, і ще не було випадку, щоб вони завдавали прямих ударів по штабу чи лінії постачання.
Однак без західних винищувачів F-16, чиї ракети "повітря-повітря" могли б протистояти російським літакам, перспектива того, що плануючі бомби змусять українців відступити, цілком реальна, зазначає видання.
Російські плануючі авіабомби на фронті
Очільник Українського центру безпеки та співробітництва Сергій Кузан зазначив, що літаки Су-34 і керовані авіабомби - головна перевага РФ на фронті, і їх використовуватимуть, поки буде така можливість.
При цьому фахівець і консультант у галузі військових радіотехнологій Сергій Бескрестнов заявив, що універсальні модулі польоту і корекції РФ, які роблять звичайні авіаційні бомби керованими, отримали нові антени, що пригнічують РЕБ.
