Президент США Дональд Трамп точно не шанувальник ліберального світового порядку. Втім, ізоляціоністом і любителем ухвалювати односторонні рішення його теж не варто вважати. Американський президент любить двосторонні угоди і прагне вести розмову з кожною країною напряму, щоб бути впевненим, що жоден окремий суперник не здатен переграти сильну Америку. Але стратегія в дусі «розділяй і владарюй» працює лише тоді, коли суперники лишаються роздробленими.
Про це на сторінках Wall Street Journal пише старший науковий співробітник RAND і колишній помічних Держсекретаря США з питань Європи Джеймс Добінс.
Читайте такожУ Франції заявили про початок торговельної війни між ЄС і США
Перші прояви скептичного ставлення команди Трампа до багатосторонності світового порядку з’явилися в пресі в перші ж місяці його президентства. В травні 2017 року тоді ще радники президента США з національної безпеки і економіки Герберт МакМастер і Гарі Коен стверджували у спільній статті, що «світ – не глобальна спільнота, а арена, на якій країни змагаються за перевагу». Відповідно до цих поглядів, Трамп почав тиснути на НАТО, ООН, СОТ і Євросоюз, а також почав перегляд Північноамериканської зони вільної торгівлі. Він вивів Америку з Паризької кліматичної угоди, ядерних домовленостей з Іраном і Угоди про тихоокеанське партнерство.
Ця поведінка суперечить 70-річній послідовній політиці США. Після двох світових воєн Вашингтон прагнув укласти багатосторонні угоди, щоб зберегти мир і просувати процвітання. Йому вдалося добитися успіху з другої спроби. Дві світові війни і Велика депресія дали чіткі докази, що ізоляціонізм у зовнішній політиці і двосторонній підхід у торгівлі не служать інтересам США. Тому Америка збудувала міжнародний порядок, в якому країни все ще змагаються за переваги, але роблять це згідно з правилами, які обмежують торговельні маніпуляції і кровопролитні війни.
Багато хто зараз ставить під питання, чи заснований на правилах світовий порядок може вижити після того, як від нього відмовиться ключовий гравець, який його створив. Відповідь на це питання: «Так». Є досить багато доказів того, що Європа, Китай і Японія, а також інші країни розвиненого світу, будуть продовжувати підтримувати існування багатосторонніх структур і будувати нові, навіть якщо Америка відійде в бік. Усі учасники Угоди про тихоокеанське партнерство вирішили йти далі без США. Японія і ЄС минулого тижня підписали найбільшу угоду про вільну торгівлю в світі. А ще Євросоюз намагається посилити свої оборонні можливості на випадок, якщо НАТО виявиться неспроможним його захистити.
Читайте такожFinancial Times: Нова Холодна війна буде дуже не дешевою, особливо для Європи
Та попри те, що світовий порядок уціліє, він стане менш ліберальним, менш демократичним і можливо навіть менш мирним. Китай намагається зберегти міжнародну систему, але водночас і змінити її під власні інтереси. Він приєднався до МВФ, щоб зробити китайський юань резервною валютою на рівні з американським доларом. Китай також створив свій міжнародний банк розвитку, в якому беруть участь традиційні союзники Америки, такі як Німеччина, Франція, Велика Британія і Австрія. Китай також робить найбільший внесок у миротворчі місії з усіх п’яти постійних членів Ради безпеки ООН. В решті-решт, Пекін активно просуває свій проект «Єдиний пояс, єдиний шлях», який повинен об’єднати економіки 70 країні від Східної Азії до Західної Європи. Тож реальна альтернатива для заснованого на правилах міжнародного прядку на чолі зі США – це не успішний двосторонній підхід. Це світовий порядок на чолі з Китаєм.
