Адміністрація Дональда Трампа минулого тижня запровадила нові санкції проти Росії за спробу отруїти екс-шпигуна і його доньку на території Великої Британії. І цей крок вітається.
Але вони також збивають з пантелику і контрастують з тим, що президент США говорить. Адже він неодноразово публічно хвалив президента Росії Володимира Путіна. Про це в редакційній статті пише Bloomberg.
Можна сподіватися на те, що справжня стратегія США полягає в тому, щоб протистояти російській агресивній поведінці. Але поки американський лідер не почне говорити жорстко, жодні покарання не змусять Путіна утриматися від його порядку денного.
Читайте такожThe Atlantic: Росію чекає удар ще жорсткіших санкцій США за лічені місяці
Адміністрація Трампа у багато способів виступила проти Росії. Вона посилила санкції, які команда Барака Обами запровадила у відповідь на анексію Криму, схвалила передачу Україні оборонної летальної зброї, завдала удару по сирійським військовим базам, коли сирійський диктатор Башар Асад знову застосував хімічну зброю, а також видворила російських дипломатів у відповідь на отруєння Сергія Скрипаля у Великій Британії. Департамент юстиції США нещодавно висунув обвинувачення проти 13 росіян за кібератаки. Адміністрація також правильно вчинила, коли виступила проти побудови трубопроводу «Північного потоку-2», через який Кремль хоче постачати газ Німеччині в обхід України.
Важливо і те, що багато американських покарань були строго скеровані проти близького оточення Путіна, фінансових інститутів і ключових промислових галузей. МВФ каже, що західні санкції можуть змусити російську економіку скоротитися на 10%.
З іншого боку, був і певний відступ, який відображає особисті погляди американського президента. Адміністрація кілька разів відмовлялася виконувати санкції, які підтримали обидві партії у Конгресі, і які сам Трамп назвав «недосконалим законодавством». Більш серйозним було те, як президент США публічно став на бік Путіна проти розвідувальних служб Америки у питанні російського втручання у вибори. Він також заперечував, що Кремль – ворог США. Натомість Трамп називав ЗМІ «ворогами народу». Він також хвалив російську «співпрацю» в Сирії, яка, насправді, полягає в підтримці режиму кривавого диктатора, атаках проамериканських повстанських загонів і допомозі Ірану розмістити свої сили біля кордону Ізраїлю. Трамп регулярно критикує союзників США у Європі і чомусь відмовляється розкрити деталі його приватної розмови з Путіним за зачиненими дверима у Гельсінкі.
Не дивно, що коли Держсекретар Майк Помпео постав перед Комітетом Сенату з закордонних справ, голова комітету Боб Коркер запитав його: «Чому президент каже всі ці речі?». І це хороше питання, тому що суперечність риторики Трампа американській політиці має реальні наслідки.
Приміром, це підриває дію санкцій. Вони хоч і мають певний прямий ефект, їхня головна мета зробити агресивну країну парією у світі. Тому санкції мають найбільший вплив, якщо вони супроводжуються потужним моральним осудом і міжнародними зусиллями тиску, націленими на те, щоб змусити агресивну країну змінити свою поведінку.
Санкції, які Америка запровадила за отруєння Скрипаля, неодмінно потребує підтримки. Якщо Кремль не доведе, що не використовує хімічну і біологічну зброю за кілька місяців, Вашингтон закрутить гайки ще більше. Завдання Трампа в тому, щоб підтримати нові санкції чітким посланням Путіну, що США стоять на боці Європи у нетерпимості до спроб вбивства на чужій землі і до російської агресії. І адміністрація президента не зможе це зробити без його публічної підтримки.
