Смертельна напруга наростає між Індією і Пакистаном навколо спірної території Кашміру на півночі обох країн.
Регіональний конфлікт і так викликає багато занепокоєння. Але кліматологи застерігають, що в разі використання кожною країною бодай частини їхнього ядерного арсеналу, ситуація може перекинутися ще й на глобальне довкілля і навіть спричинити гуманітарну катастрофу, пише Business Insider.
Видання нагадує, як 14 лютого терорист-самогубець вбив 40 індійських солдатів, які колоною рухалися через Кашмір. Група бойовиків під назвою «Джаіш-е-Мохаммед», яка базується в Пакистані, взяла на себе відповідальність за атаку. Індія у відповідь завдала повітряний удар на території сусідньої країни. І це вперше за 50 років. Пакистан, у свою чергу, збив два індійських літаки й захопив у полон одного пілота.
В Індії й Пакистану є приблизно 140-150 одиниць ядерної зброї. Початок ядерної війни між країнами малоймовірна, але пакистанські лідери заявили, що армія їхньої країни готується «до будь-яких випадків». Ісламабад також створив спеціальну групу, відповідальну за ухвалення рішень щодо завдання ядерних ударів. Вчені зауважують, що хоч така атака була б локальною, її наслідки були б катастрофічними для всього світу. Озоновий шар може бути пошкоджений, а клімат Землі може охолонули на багато років, спричинивши втрати врожаїв і риби. А це, у свою чергу, призведе до того, що вчені називають «глобальним ядерним голодом».
Читайте такожThe Atlantic: Конфлікт Індії з Пакистаном пояснює, чому КНДР не віддасть ядерну зброю
«Політики й суспільства погано розуміють загрозу початку ядерної зими. Ми виявили, що ядерну зброю значною мірою не можна застосовувати через глобальні наслідки», - сказав вчений з Національного центру атмосферних досліджень США Майкл Майллс.
Коли відбувається ядерний вибух, його вплив виходить за межі виникнення нищівної ударної хвилі, сліпучої сфери вогню і ядерної хмари у формі гриба. Якщо, приміром, детонація відбудеться близько до землі, тоді територія в радіусі сотень кілометрів може бути забрудненою радіацією на багато років. Але найстрашніший ефект такого вибуху, на думку вчених, — це викид великої кількості тепла, який може підпалити споруди в радіусі сотень кілометрів. Якщо такий вогонь спалахне в промислових чи густонаселених частинах міст, це може спричинити феномен під назвою «вогняний смерч».
«Ці вогняні смерчі виділяють більше енергії, ніж міститься у самій ядерній зброї. Вони фактично створюють власну погоду і затягують речі, спалюючи їх до тла», - пояснив Майллс.
Вчений допоміг змоделювати наслідки ядерної війни між Індією і Пакистаном. За таким сценарієм кожна країна випустила б по сусіду близько 50 ядерних боєголовок, тобто менше половини свого арсеналу. Кожна з них здатна створити вибух подібний до того, який відбувся в Хіросімі, тобто на рівні 15 кілотонн в тротиловому еквіваленті. Після вибуху всіх боєголовок в атмосферу злетить 5 мільйонів тонн диму, що спричинить ядерну зиму на багато десятиліть. Таким чином, індійсько-пакистанський ядерний конфлікт знищить 20-50% озонового шару Землі над населеними регіонами. Температура на поверхні опуститься до найнижчих показників за тисячу років.
Читайте такожІндія та Пакистан відновили обстріли: є загиблі й поранені
В оцінці вважалося, що бомби будуть такими ж потужними, як і «Малюк» - бомба, яку США скинули на Хіросіму в 1945 році. Це досить потужна зброя, щоб знищити місто. Але вона значно слабша, ніж ті зразки, які існують сьогодні. Приміром, Північна Корея нещодавно випробовувала бомбу, яка була в 10 разів потужнішою, ніж «Малюк». Озброєння США і Росії в тисячу разів потужніші, американська бомба часів Другої світової війни.
Однак, вчені вважають, що кількість бомб навіть важливіша, ніж їхня нищівна сила. На їхню думку, більша частина диму, який призведе до кліматичних змін, буде спричинена вогневими смерчами, які спалять численні будівлі, автомобілі, склади з пальним, теплиці тощо. Дим підніметься через тропосферу і зупиниться у стратосфері. На цьому рівні часточки вуглецю поширяться по всій планеті.
«Життєвий цикл часточок диму у стратосфері становить близько п’яти років. У тропосфері він триває лише один тиждень», - пояснив кліматолог Алан Робок з Рутгерського університету.
«Тож у триваліше життя диму в стратосфері буде означати, що шкода від нього буде у 250 разів більшою», - додав він.
Щільний чорний покрив, сформований в атмосфері, не дозволить промінню Сонця дістатися до поверхні Землі. Вчені підрахували, що середня температура на планеті впаде на 1,5 градусів за Цельсієм за п’ять років після ядерних вибухів. У населених регіонах Північної Америки, Європи й Близького Сходу зміни будуть більш суворими. Зими стануть холоднішими 2,5 градуси за Цельсієм, а літо – на 1-4 градуси. Це призведе до скорочення врожайного сезону на 10-40 днів. Збільшення маси криги на планеті теж дасть свій ефект.
«На планеті стане темно і сухо. І це вплине на рослини. Це те, що повинно турбувати кожного, тому що потенційний ефект буде глобальним», - сказав Борок.
Зміни у рівні світового океану можуть нашкодити морському життю і рибним господарствам. Різкий удар по поставкам продуктів і «паніка» можуть спричинити так званий «глобальний ядерний голод». Температури на планеті повернуться до норми не раніше, ніж через 25 років після вибухів.
