Не варто відкидати вірогідність того, що розгляд справи про імпічмент президента США буде «судом кенгуру». Звісно, це може прозвучати як образа кенгуру, які останнім часом сильно постраждали.
Президент Дональд Трамп й лідери республіканців у Сенаті, здається, планують швидкий фальшивий розгляд без допиту свідків й з обмеженою оцінкою доказів. Це нагадує один випадок в Пекіні, коли судили китайського журналіста. Процес відбувався у велетенській судовій будівлі з високими стелями, обшитими дорогими матеріалами залами, хорошими мікрофонами й уважними офіцерами охорони. Там було все, про що система правосуддя могла б мріяти. Не було лише правосуддя, - пише New York Times.
У розгляді в США на кін поставлено основоположну ідею про те, що американський лідер відповідає за свої вчинки. Без цієї концепції в країни буде велика палата Сенату й палкі промови, але в демократії буде велика діра. Без принципу рівності перед законом Сенат під керівництвом Мітча МакКоннела просто стане американським аналогом Національних народних зборів Китаю.
Вперте небажання МакКоннела не бачити жодних доказів й не слухати свідків має особливо лицемірний вигляд. Тому що в 1999 році під час процедури імпічменту президента Білла Клінтона він підтримував ідею допитати свідків.
«Точно немає нічого надзвичайного в тому, щоб послухати свідків під час розгляду імпічменту», - говорив він тоді.
Член палати представників Ліндсі Грем у ті роки був ще більш прямолінійним, заявляючи: «Якщо є сумніви, треба викликати свідків».
Читайте такожТрамп знову поскаржився на "українське втручання" у вибори в США
«В кожному розгляді, який хоч колись проводився в Сенаті на тему імпічменту, свідків завжди викликали», - говорив Грем у 1999 році. За підрахунками демократів з Палати представників, у справах про імпічмент за всю історію США свідчення давали 33 людей.
Знаючи про те, що радника з національної безпеки президента США Джон Болтон називав тиск на Україну «наркоугодою», чому сенатори не хочуть з’ясувати, що саме він мав на увазі? Навіщо ризикувати й приховувати чужу спробу щось приховати?
Є й менш спірні аргументи, які МакКоннелл й інші використовують, щоб захистити Трампа від усунення з посади. Вони можуть говорити про те, що поведінка президента, навіть неправильна, не дотягує до такого рівня, щоб його позбавити посади. Натомість захисники Трампа й він сам ведуть лінію захисту, яка загрожує створенням імперіалістичного, безконтрольного президенства. Тому що лишається не зрозумілим, що, за їхніми стандартами, буде досить серйозним порушенням для імпічменту. Команда Трампа навіть припустила, що «зловживання владою» - це не нібито не підстава для усунення президента з посади.
Трамп і його прихильники просто роблять оцінки без врахування реальності. Це перегукується з тим, що за три роки свого президенства Трамп зробив 16241 неправдиву заяву. Його адвокати наполягають, що усунення його з посади буде означати «скасування виборів й нехтування волі американського народу». Згідно з цією логікою, всупереч конституції, президента США взагалі не можна ніколи усувати з посади. Він фактично недоторканний. Всі погодяться, що у президента є право видавати помилування злочинцям. Але що як він помилує хакерів в обмін на «розслідування» проти Джо Байдена? Або що як він оголосить, що дасть помилування кожному грабіжнику, який пограбував банк, але при цьому лояльний до Республіканської партії?
Або припустимо, що улесливість Трампа у відносинах з Володимиром Путіним досягне такого рівня, що він вирішить повернути Аляску Росії. Такий сценарій як приклад наводив адвокат президента США Алан Дершовіц.
«Уявімо, що Путін вирішив «повернути» Аляску, так, як він «повернув» Крим. Уявімо, що президент дозволив йому це зробити, тому що переконаний, що у Росії є законні права на «свою» споконвічну територію», - писав Дершовіц в своїй книзі у 2018 році.
І навіть це не буде достатнім злочином для імпічменту, згідно зі стандартами адвоката Трампа. Сенатори від штату Аляска повинні серйозно над цим замислитися. Чи справді не може бути ніякої відповідальності для зухвалого президента, який віддав Аляску Путіну або Флориду Іспанії? Чи якщо він помилував низку грабіжників-республіканців? Чи повинні американці терпіти правителя, який вийшов з-під контролю і який, мовлячи словами «Декларації про незалежність США», вдався до «цілої низки зловживань й узурпації»?
