этот материал доступен на русском

The Economist: Незалежність церкви України досі в епіцентрі геополітичної битви

15:53, 21 лютого 2020
Світ
962 0
УНІАН

Православні християни по всьому світу готуються до Великого посту. З другого березня їм доведеться утримуватися від м’яса й молитися. Але мало хто сподівається, що цей щорічний ритуал залагодить тріщину в східному християнстві.

Конфлікт, який спалахнув минулого року після проголошення незалежності церкви в Україні, рикошетом поширився на всі інші країни, в яких є православні християни. Дипломати в Москві, Вашингтоні й інших столицях пильно стежать за ситуацією, тому що суперечками про історію й канони лежить геополітичне протистояння, - пише The Economist.

Читайте такожGazeta Wyborcza: Томос для України став історичною катастрофою для Путіна

Від початку президент Росії Володимир Путін і його прихильники засуджували визнання української церкви, називаючи це посяганням на російську духовну сферу впливу й махінаціями американської дипломатії. США підтримали право України на церковну незалежність. Держсекретар Майк Помпео наголосив на цьому, коли зустрівся  митрополитом Епіфанієм під час візиту в Київ 31 січня. Вони разом засудили релігійні переслідування на окупованих Росією територіях України й вшанували пам’ять загиблих українських солдатів.

Глобальний конфлікт формально ведуть патріарх Константинопольський Варфоломій І й московський патріарх Кирило. Перший з них має історичний статус «першого серед рівних» у православному світі. А другий – постійно посилює свою геополітичну важливість. Варфоломій наполягає, що він представляє єдину канонічну духовну владу в Україні.

Обидва табори мають успіхи й провали в боротьбі за вплив на православний світ. Приміром, церква Греції й патріархат Александрії, який відповідає за Африку, підтримали Варфоломія у питанні України, розлютивши тим самим Москву. Єпископи стародавньої церкви Кіпру розділилися. Росія змогла посилити свою позицію, переконавши патріарха Єрусалиму, грека, скерувати своїх церковних ієрархів на нараду в Йорданії, яка пройде 26 лютого задля відкритого протистояння проти Варфоломія.

Читайте такожThe Economist: Путін не зможе виправдати вторгнення в Україну релігією

Але з іншого боку, російське запрошення прийняло не так і багато представників церков. Більшість найвпливовіших грецьких ієрархів, схоже, будуть триматися подалі від зборів. А представники наближених до Москви церков, такі як в сербська і дамаскська, швидше за все, відвідають подію.

На цьому тлі відбувається похолодання у відносинах між Росією й Грецією, для яких православна віра впродовж століть була як об’єднуючим фактором, так і причиною конфліктів. Останнім часом Афіни були розчаровані прагматичними справами Москви з Туреччиною. Зокрема, грецькій стороні не сподобалися російські поставки зброї. Тож Греція почала зближуватися зі США й Ізраїлем у військовій сфері й енергетиці.

Читайте такожDer Spiegel: В Україні російська церква пожинає плоди своїх гріхів

Грецький міністр закордонних справ Нікос Дендіас на початку місяця наголосив, що були зроблені кроки для покращення відносин з Росією. Але він також розкритикував Москву за вірність середньовічній претензії стати «Третім римом». Тим часом, російське посольство в Греції цього тижня поскаржилося, що Америка спонсорує «розкольницьку структуру» в Україні, яка розділяє православну сім’ю.

Російсько-грецький конфлікт впливає на ті частини Греції, куди російські віряни зазвичай їздять відвідувати святі місця. Московський патріархат опублікував список грецьких єпархій включно з єпархією в Афінах, відвідування яких «не благословляються». Насправді в список увійшли ті місця, де єпископи підтримали церкву України.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter