Напередодні Всесвітнього дня проти смертної кари міжнародна правозахисна організація Amnesty International знову звертається до керівництва Білорусі та особисто до Президента Олександра ЛУКАШЕНКА з вимогою запровадити мораторій на смертну кару та повідомити місце поховання страчених їх родичам.
Про це кореспонденту УНІАН повідомила виконавчий директор «Міжнародної амністії в Україні» Тетяна МАЗУР.
За даними цієї правозахисної організації, Білорусь залишається єдиною державою в Європі та Центральній Азії, яка застосовує вищу міру покарання. В березні цього року були страчені Васілій Юзепчук та Андрєй Жук. 17 вересня 2010 року не задовольнили апеляції ще двох засуджених до страти.
Правозахисники інформують, що точна кількість страт в Білорусі невідома; за деякими оцінками, їх могло бути до 400 з моменту проголошення незалежності Білорусі. Спосіб страти - розстріл пострілом в потилицю. За наявними даними, засудженим на смертну кару повідомляють про те, що їх розстріляють, лише за кілька хвилин до виконання вироку. Нерідко родичі дізнаються про страту лише за кілька тижнів, а часом і місяців, після її виконання. Місце поховання страчених не розголошують, а особисті речі родичам не видають. Мати Андрєя Жука, розстріляного в березні 2010 року, зізнається, що її горе не стихає передусім через те, що вона не знає, де поховано її сина.
Як зазначають у "Міжнародній амністії", страти В.Юзепчука та А.Жука викликали великий міжнародних резонанс. Ціла низка країн висловила своє занепокоєння каральною практикою Білорусі, яка в травні поточного року проходила Універсальний періодичний огляд ради з прав людини ООН – регіональний оцінковий процес, під час якого інші держави-члени ООН можуть висловити свої побоювання щодо дотримання прав людини в даній країні, задавати питання та давати рекомендації.
Під час цього процесу представники Білорусі висловили готовність продовжувати співпрацю з міжнародним співтовариством щодо питання введення мораторію, проте посилались на те, що це питання неможливо вирішити, не беручи до уваги результатів референдуму 1996 року, під час якого, як стверджується, 80% населення країни проголосувало за смертну кару. Білорусь не голосувала проти резолюції Генеральної асамблеї ООН, що стосується мораторію на смертну кару.
Разом з тим, в ті ж дні, коли відбувався процес Універсального періодичного огляду, судом м. Гродно було винесено ще два смертних вироки.
Застосування смертної кари в Білорусі ускладнюється недоліками в роботі системи кримінального правосуддя. Є достовірні свідчення того, що слідчі, прагнучи розкриття злочинів, часом застосовують тортури та інші види жорстокого поводження для вибивання зізнань. Згодом суди приймають ці зізнання як докази.
Amnesty International відзначає, що Білорусь обіцяла забезпечити справедливість судових процесів та суворо дотримуватись абсолютної заборони на катування.
Amnesty International виступає проти смертної кари в усіх випадках без винятку. "Смертна кара – брутальна форма позбавлення людини прав. Це - умисне та холоднокровне позбавлення державою життя. Це жорстоке, нелюдське та таке, що принижує гідність, покарання, яке застосовується в ім’я справедливості. Воно порушує право на життя, проголошене Загальною декларацією прав людини", - вважають правозахисники.
Довідка УНІАН. 10 жовтня – Всесвітній день проти смертної кари.
